Ідентифікація α-частинок та γ-квантів за формою імпульсів сцинтиляційного спалаху

Автор(и)

  • В.І. Корнага Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”
  • В. А. Головiн Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

DOI:

https://doi.org/10.20535/RADAP.2008.37.47-49

Ключові слова:

сцинтиляція, ідентифікація форми імпульсу, оптимальний фільтр

Анотація

Розглянуто методи виявлення та розрізнення сцинтиляційних спалахів α-частинок та γ-квантів за формою імпульсів в експериментальних дослідженнях структури ядер та механізмів ядерних реакцій.

Біографії авторів

  • В.І. Корнага, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”
    Корнага В.І., студент радіотехнічного факультету
  • В. А. Головiн, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”
    Головiн В. А., к.т.н., доцент кафедри радіотехнічних пристроїв та систем

Посилання

Айфичер Э., Джервис Б. Цифровая оброботка сигналов: практический подход, 2-е издание. Пер. с англ. - М.: «Вильямс», 2004

Gatti E., Martini D.E. Nuclear Electronics. (IAEA, 1962) 265 FAD

Завантаження

Номер

№ 37 (2008)

Розділ

Телекомунікації, радіолокація і навігація, радіоптика та електроакустика

Ліцензія

1.  Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.

Як цитувати

“Ідентифікація α-частинок та γ-квантів за формою імпульсів сцинтиляційного спалаху” (2008) Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування, (37), pp. 47–49. doi:10.20535/RADAP.2008.37.47-49.