Смугові фільтри міліметрового діапазону на основі хвилеводно-копланарної лінії
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2012.49.219-221Ключові слова:
смуговий фільтр міліметрового діапазону, хвилеводно-копланарна лінія, перетворювач частотиАнотація
Приведені результати розробки смугового фільтру міліметрового діапазону. Резонаторами фільтру є секції хвилеводно-копланарної лінії з торцевим зв'язком. Для синтезу фільтра використані результати електродинамічного аналізу неоднорідностей в середовищі CST Microwave Studio. Розроблений фільтр може бути використаний у складі перетворювача частоти міліметрового діапазону.
Посилання
Schwab W., Menzel W. Compact bandpass filters with improved stop-band characteristics using planar multilayer Structures // IEEE MTT–S Int. Microwave Symp.Dig. — 1992. —P. 1207–1209.
Гололобов В.П., Омельяненко М.Ю. Полосно-пропускающие фильтры на основе планарных металло-диэлектрических структур в Е-плоскости волновода пластинами //Известия вузов. Радиоэлектроника. – 1987. –№ 1. – C.3–15.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
