Використання методів машинного навчання для ідентифікації захворювань бронхолегеневої системи з використанням звуків легень
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2018.73.55-62Ключові слова:
звук легень, спектральний аналіз, вейвлет-перетворення, машинне навчанняАнотація
Сучасні технічні та електронні засоби дозволяють проводити медичну діагностику на більш високому рівні, швидше, точніше і комфортніше для пацієнта та лікаря. Здатність записувати легеневі звуки дозволяє обробляти сигнали та використовувати технології машинного навчання, щоб автоматично аналізувати записані звуки для забезпечення діагностичної підтримки. Аналіз легеневих звуків, зібраних шляхом аускультації є основним компонентом діагностики захворювань легень для первинної медичної допомоги та загального моніторингу стану пацієнтів. Розробка комп'ютерних алгоритмів для вивчення легеневого звуку дає більш широкі дослідницькі можливості. В роботі досліджені і проаналізовані сучасні методи цифрового аналізу звуків легень. Кожен з існуючих методів дає певний результат у вирішенні конкретної проблеми, це може бути, як і обезшумлення сигналу, так і знаходження тих чи інших артефактів звуків дихання. Також у статті розглянуто можливість застосування класифікаторів, що є основою машинного навчання, для оптимізації постановки діагнозів захворювань легень. Розглянуто роботу декількох класифікаторів, на основі попередньо розрахованих параметрів з використанням апарату статистик вищих порядків. Було встановлено, що метод опорних векторів, а також дерево прийняття рішень є простими та найточнішими класифікаторами для реалізації і для роботи з базою звуків дихання. Отримана точність роботи класифікаторів є досить високою. Симбіоз різних методів цифрової обробки з сучасними інструментами машинного навчання дозволить істотно підвищити точність роботи методів, а також значно полегшити роботу лікаря.Посилання
Quandt V.I., Pacola E.R., Pichorim S.F. and Sovierzoski M.A. (2013) Border Extension in the Wavelet Analysis of Lung Sounds. IFMBE Proceedings, pp. 597-600. DOI: 10.1007/978-3-642-29305-4_156
Shaharum S.M., Sundaraj K. and Palaniappan R. (2012) Tracheal sound reliability for wheeze data collection method: A review. 2012 IEEE International Conference on Control System, Computing and Engineering. DOI: 10.1109/iccsce.2012.6487153
Morillo D.S., Moreno S.A., and Jiménez A.L. (2013) Computerized analysis of respiratory sounds during COPD exacerbations. Computers in Biology and Medicine, Vol. 43, Iss. 7, pp. 914-921. DOI: 10.1016/j.compbiomed.2013.03.011
Piirilä P., Sovijärvi A.R., Kaisla T., Rajala H. and Katila T. (1991) Crackles in Patients with Fibrosing Alveolitis, Bronchiectasis, COPD, and Heart Failure. Chest, Vol. 99, Iss. 5, pp. 1076-1083. DOI: 10.1378/chest.99.5.1076
Murphy R.L., Vyshedskiy A., Power V., Bana D., Marinelli P., Wong-Tse A. and Paciej R. (2003) Automated Lung Sound Analysis in Patients With Pneumoni. Chest, Vol. 124, Iss. 4, pp. 190S. DOI: 10.1378/chest.124.4_meetingabstracts.190s-b
Aydore S., Sen I., Kahya Y. and Mihcak M. (2009) Classification of respiratory signals by linear analysis. 2009 Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. DOI: 10.1109/iembs.2009.5335395
Yi G.A. (2004) A software toolkit for acoustic respiratory analysis, Thesis, Massachusetts Institute of Technology.
Lin B.-S., Lin B.-S., Wu H.-D., Chong F.-C. and Chen S.-J. (2006) Wheeze Recognition Based on 2D Bilateral Filtering of Spectrogram. Biomedical Engineering: Applications, Basis and Communications, Vol. 18, Iss. 03, pp. 128-137. DOI: 10.4015/s1016237206000221
Serbes G., Sakar C.O., Kahya Y.P. and Aydin N. (2011) Feature extraction using time-frequency/scale analysis and ensemble of feature sets for crackle detection. 2011 Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. DOI: 10.1109/iembs.2011.6090899
Kamble H. and Phadke G.S. (2016) Frequency response analysis of respiratory sounds and comparative study for windowing techniques. 2016 International Conference on Signal Processing, Communication, Power and Embedded System (SCOPES). DOI: 10.1109/scopes.2016.7955809
Ifeachor E. (1995) A practical approach to digital signal processing. IEE Colloquium on The Teaching of Digital Signal Processing (DSP) in Universities. DOI: 10.1049/ic:19950210
Quandt V.I., Pacola E.R., Pichorim S.F. and Sovierzoski M.A. (2013) Border Extension in the Wavelet Analysis of Lung Sounds. IFMBE Proceedings, pp. 597-600. DOI: 10.1007/978-3-642-29305-4_156 .
Petropulu A. (1999) Higher-Order Spectral Analysis. Electrical Engineering Handbook. DOI: 10.1201/9781420049510.ch57
Chekhovych M., Poreva A., Karplyuk Y. and Makarenkova A. (2016) Application of higher-order spectral analysis to lung sounds in patients with chronic bronchitis. 2016 IEEE 36th International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO). DOI: 10.1109/elnano.2016.7493059
Yeginer M. and Kahya Y.P. (2008) Elimination of vesicular sounds from pulmonary crackle waveforms. Computer Methods and Programs in Biomedicine, Vol. 89, Iss. 1, pp. 1-13. DOI: 10.1016/j.cmpb.2007.10.002
Korenbaum V., Pochekutova I., Kostiv A., Tagiltsev A., Shubin S. and Bodin N. (2011) Acoustic tool to test status of respiratory ventilation function. 2011 Defense Science Research Conference and Expo (DSR). DOI: 10.1109/dsr.2011.6026821
Wang D., Fang B., Liang S. and Wang S. (2016) The research progress about the intelligent recognition of lung sounds. 2016 2nd IEEE International Conference on Computer and Communications (ICCC). DOI: 10.1109/compcomm.2016.7924807
Chamberlain D., Kodgule R., Ganelin D., Miglani~V. and Fletcher R.R. (2016) Application of semi-supervised deep learning to lung sound analysis. 2016 38th Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society (EMBC). DOI: 10.1109/embc.2016.7590823
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.