Акустичний аналіз артикуляційних таблиць числівників
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2023.92.68-76Ключові слова:
артикуляційний, розбірливість мови, числівник, таблиця числівників, аудіометрія, діагностика слуху, спектральна густина потужності, мовленнєвий сигнал, українська моваАнотація
В статті методами акустичного аналізу досліджується звуковий матеріал словарної вибірки, що утворює артикуляційну таблицю числівників українською мовою.
Адаптована таблиця числівників створена співробітниками Інституту отоларингології НАМН України на базі перекладу аналогічної російськомовної артикуляційної таблиці Є. М. Харшака і рекомендується для тестування стану слуху.
Авторами статті перевіряється загальна відповідність запропонованого тесту числівників інтегральним характеристикам української мови, що є обов’язковою умовою для застосування діагностичного тесту. Для цього використовувався метод оцінки усередненого спектра потужності мови. Текст таблиці був записаний за стандартними вимогами. Обробка звукового матеріалу виконувалась за розробленою авторами методикою.
Одержаний інтегральний спектр звукового матеріалу артикуляційної таблиці і порівняння його з усередненим спектром потужності української мови свідчать про обмежені можливості використання даного тесту для вичерпної діагностики слуху. Крім того, значні розміри артикуляційної таблиці роблять неможливим зачитування її цілком. Сформовані в межах таблиці стовпці числівників не є взаємозамінними, оскільки мають суттєву різницю в спектральних характеристиках.
В статті для безпосереднього тестування пропонується на основі загальної таблиці числівників створення окремих діагностичних таблиць, збалансованих по стовпцях або по рядках на основі інтегральних характеристик мови. Збалансовані таблиці числівників сформовані за максимальною розбіжністю ±3 дБ між рівнями спектральної густини потужності звукового матеріалу в межах групи в аналізованому діапазоні частот. Також надані рекомендації щодо використання таблиці числівників в якості тесту для перевірки слуху і розбірливості мови.
Посилання
References
Mishhanchuk N. S., Radchenko O. I., Karamzina L. A. (2016). Movna audiometriia dlia klinichnoi audiolohii v suchasnykh umovakh [Speech audiometry in modern audiology]. Journal of Ear, Nose and Throat Diseases, No. 2, pp. 49–53.
Harshak E. M. (1964). Sbalansirovannyiy chislovoy test dlya rechevoy audiometrii [Balanced numerical test for speech audiometry]. Aktualnyie voprosyi otolaringologii, Kyiv, 140 p.
Zabolotniy D. I., Lutsenko V. I., Bieliakova I. A., Svitlychna Ye. I., Berestova A. A., Kholodenko T. Yu., Hradiuk N. M. (2020). Ukrainian translation and adaptation of Kharshak numerals test. Otorhinolaryngology, No. 1-2(3), pp. 11-16. DOI 10.37219/2528-8253-2020-1-11.
Pedchenko, O., & Lunova, S. (2018). ANALYSIS OF UKRAINIAN DIAGNOSTIC ARTICULATION TABLES. EUREKA: Physics and Engineering, Vol. 1, pp. 63-72. doi:10.21303/2461-4262.2018.00559.
Arkhypova O., Zhuravlov V., Kumeiko V. (2009). Artykuliatsiini tablytsi sliv ukrainskoi movy [Articulation tables of words of the Ukrainian language]. Pravove, normatyvne ta metrolohichne zabezpechennia systemy zakhystu informatsii v Ukraini: naukovo-tekhnichnyi zbirnyk, Vol. 2, Iss. 19, pp. 13-17.
Arkhypova O. O. and Zhuravlov V. M. (2009). Chastotnyi analiz vykorystannia bukv ukrainskoi movy [Frequency analysis of the use of the letters of the Ukrainian language]. Radioelektronika, Inform. Upr., No. 2, pp. 53–56.
Pedchenko O. I. (2018). Evaluation of the rhythmic dynamic structure of the Ukrainian language diagnostic articulation tables. Microsystems, Electron. Acoust., Vol. 23, No. 5, pp. 57–62. DOI: 10.20535/2523-4455.2018.23.5.122914.
Karamzina L. A. (2016). Psychophysiological Models Sensation and Perception of Speech Signals: in what Intelligibility Difference. Ukr. zhurnal medytsyny, Biol. ta Sport., No. 1, pp. 58–61. doi:10.26693/jmbs01.01.058.
Stoakes H., Butcher A., Fletcher J., and Tabain M. (2011). Long term average speech spectra in Yolngu Matha and Pitjantjatjara speaking females and males. Proc. Annu. Conf. Int. Speech Commun. Assoc. INTERSPEECH, No. August, pp. 1897–1900.
McCullough J. A., Tu C., and Lew H. L. (1993). Speech-Spectrum Analysis of Mandarin: Implications for Hearing-Aid Fittings in a Multi-Ethnic Society. J. Am. Acad. Audiol., Vol. 4, No. 1, pp. 50–52, PMID: 8422484.
Yashnyk O. I., Lunova S. A., Rudenko I. L. (2021). Sposib vyznachennia userednenoho spektra movy. Patent na vynakhid. [The method of determining the averaged speech spectrum. Patent for the invention]. State Enterprise "Ukrainian Institute of Intellectual Property", #16290/3A/21 from 20.07.2021., 15 p.
Didkovskii V. S., Didkovskaya M. V., and Prodeus A. N. (2008). Akusticheskaya ekspertiza kanalov rechevoi komunikatsii [Acoustic expertise of speech communication channels]. Kiev: Imeks-LTD, 420 p.
Prodeus A. M. (2018). Kompiuterna obrobka akustychnykh syhnaliv [Computer processing of acoustic signals]. NTUU ``Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute'', Kyiv, 237 p.
Ultra-Linear Measurement Condenser Microphone ECM8000 [Accessed: 06-Febr-2023].
Fast Track Pro Benutzerhandbuch [Accessed: 06-Febr-2023].
Ishchenko O. S. (2012). Holosni zvuky ukrainskoi movy zalezhno vid tempu movlennia [Vowel Ukrainian language depending on the rate of speech]: monohrafiia. K.: Instytut ukrainskoi movy NAN Ukrainy, 220 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олександр Гребінь, Світлана Луньова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
