Дослідження структури  поля в електродинамічній системі методом магнітного зонду

О.П. Бульба; A.M. Ocinoв; В.С. Вунтесмері

doi:10.20535/RADAP.2007.34.118-123

Дослідження структури поля в електродинамічній системі методом магнітного зонду

Автор(и)

О.П. Бульба Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”
A.M. Ocinoв Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”
В.С. Вунтесмері Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” http://orcid.org/0000-0001-6306-4771

DOI:

https://doi.org/10.20535/RADAP.2007.34.118-123

Ключові слова:

метод магнітного зонду, прямокутний хвилевід, сферомагнітний резонанс, діелектричний хвилевід на металевій основі

Анотація

Розглянуто метод магнітного зонду на основі сферомагнітного резонансу для дослідження структури електромагнітного поля в електродинамічній системі. Обґрунтування методу проведено на прикладі електромагнітної хвилі H10 в прямокутному хвилеводі. Проведено експериментальне дослідження структури електромагнітного поля системи діелектричний хвилевід на металевій основі.

Біографії авторів

О.П. Бульба, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Бульба О.П., магістрантка радіотехнічного факультету

A.M. Ocinoв, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Ocinoв A.M., магістрант радіотехнічного факультету

В.С. Вунтесмері, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Вунтесмері В.С., к.т.н., доцент кафедри теоретичних основ радіотехніки

Посилання

Вольман В.И., Пименов Ю.В. Техническая электродинамика.-М.: Связь, 1971. 420 с.

Конструирование СВЧ-устройств и экранов/Под ред. А.М. Чернушенко. – М.: Радио и связь, 1983. 400 с.

Чернушенко А.М., Майбородин А.В. Измерение параметров электронных приборов дециметрового и сантиметрового диапазонов волн/ Под ред. А.М. Чернушенко. – М.: Радио и связь, 1986. – 336 с.

Бокринська О.Я., Вунтесмері В.С., Кисляковський А.В. Феромагнітний резонанс у техніці сантиметрових хвиль., «Техника», Київ, 1966, 107 с.

Тишер Ф. Техника измерений на сверхвысоких частотах: Пер. с нем./Под ред. В.Н. Сретенского. – М.: Гос. изд-во физико-математ. лит-ры, 1963. – 364 с.

L. Rothe, Experimentello Ermittlung der magnetischen Feldverteilung auf ainer Microstrip-Leitung mittels Storkorpermessungen, Vortage der 2. Internationalen Konferenz uber Mikrowellenferrite, v.23, bis 27. September 1974 in Suhl/DDR, p. 350-376.

Вунтесмери В.С. Детектирование на основе гальваномагнитных явлений в ферромагнитных пленках//Изв.вузов. Радиоэлектроника. 1976.- Т29, Вып.2. С.39-45.

. Вунтесмери В. С., Ивкин П. В. Минимизация количества гальваномагнитных датчиков при измерении проходящей мощности в многомодовом волноводе. // Изв. вузов. Радиоэлектроника. - 2002. - Т. 45, №8. - С. 32-35.

##submission.downloads##

Як цитувати

Бульба, О., Ocinoв A. і Вунтесмері, В. (2007) «Дослідження структури поля в електродинамічній системі методом магнітного зонду», Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування, 0(34), с. 118-123. doi: 10.20535/RADAP.2007.34.118-123.

Завантажити посилання

Номер

№ 34 (2007)

Розділ

Теорія та практика радіовимірювань

Ліцензія

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.