Дослідження міжелементного зв’язку в ультраширокосмуговій скануючій антенній решітці з 9×9 профільованих щілинних випромінювачів
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2010.41.74-80Ключові слова:
профільовані щілинні антени, антенні решітки, антени ВівальдіАнотація
Представлено результати числового дослідження методом скінченних різниць у часовій області взаємного впливу між центральним та іншими випромінювальними елементами в ультраширокосмуговій двовимірній скануючій антенній решітці, що складена з 9×9 планарних щілинних елементів з експоненціальним профілем щілин. Надані рекомендації щодо практичного проектування.Посилання
Chio T., Schaubert D. Parameter study and design of wide-band widescan dualpolarized tapered slot antenna arrays // IEEE Trans. AP, V. 48, No 6, June, 2000, pp.879–886.
Holter H., Chio T.H. Experimental study of 144 element dual-polarized endfire taperd slot phased array // IEEE Trans. on AP, Vol.48, No11, 2000, pp. 1707-1718.
. Wyllie C., Lewis G. Dual-polar Vivaldi antennas for phased arrays with wide angle scanning // Proc. 11th Intern. Conf on Antennas and Propagation, April, 2001, pp.672-676.
Gibson P. The Vivaldi aerial//Proc.9th Eur. Microw. Conf, England,1979, pp.101–105.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.