Проектування та оптимізація конструкцій радіоелектронних засобів з гіпервипадковими макропоказниками
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2010.41.90-98Ключові слова:
радіоелектронні засоби, оптимальні конструкції, гіпервипадкові функціїАнотація
Розглянуті комплексні показники оптимальних конструкцій радіоелектронної апаратури, які відображають основні функціональні та конструктивні характеристики її пристроїв у вигляді системи критеріальних рівнянь, одержаних методами теорії подібності. Всі показники фізичних процесів і функціональні характеристики апарату подані як гіпервипадкові функції.Посилання
Горбань И.И. Представление физических явлений гиперслучайными моделями//Математичні машини і системи. – 2007. - № 1. – с. 34-41.
Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Теоретическая физика. Т1. М.: Наука, 1988. – 512 с.
Седов Л.И. Методы подобия и размерности в механике. М.: Наука. 1987.– 432с.
Хоменюк В.В. Элементы теории многоцелевой оптимизации. М.: Наука, 1983.
Бабаков И.М. Теория колебаний. М.: Наука. - 1968. – 560 с.
Писаренко Г. С., Яковлев А. П., Матвеев В. В. Справочник по сопротивлению материалов.— К.: Наукова думка, 1988. – 736 с.
ДСТУ 2862-94. Надійність техніки. Методи розрахунку показників надійності. Загальні вимоги.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
