Магніторезистивний хвилевідний фазовий детектор у сильних магнітних полях
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2009.39.81-87Ключові слова:
фазовий детектор, НВЧ, магніторезистивні плівкиАнотація
Розглянута робота магніторезистивного фазового детектора призначеного для роботи з сигналами НВЧ діапазону у сильних магнітних полях.Посилання
Радіотехніка: Енциклопедичний навчальний довідник: Навч. Посібник / За ред.. Ю.Л. Мазора, Є.А. Мачуського, В.І. Правди. – К.: Вища шк., 1999. – 838 с.
Юрченко О.Д., Вунтесмері В.С. Хвилевід ний фазовий детектор, побудований на тонко плівковому магніторезистивному перетворювачі // Вісник НТУУ «КПІ».–Сер.Радіотехніка. Радіоапаратобудування.–2007.–Вип.34. – с.123–129.
Звездин А.К, Звездин К.А, Хвальковский А.В «Обобщенное уравнение Ландау-Лифшица и процессы переноса спинового момента в магнитных наноструктурах» // Успехи физических наук.–2008.– Выпуск 4. – с.436–442.
Крупичка С. — Физика ферритов и родственных им магнитных окислов (том 2). – M., 1976. – 504 c.
Абрикосов А.А. Основы теории металлов. М., "Наука", главная редакция физико-математической литературы. – 1987.
Seavey M.H. Galvanomagnetic effects in ferromagnetic resonance // J. Appl. Phys. –1960.– p. 550.
Моносов Я. А., Нелинейный ферромагнитный резонанс. – М., 1971. – c. 422.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
