Визначення параметрів математичної моделі ближньопольової взаємодії антени з біологічним середовищем

Автор(и)

  • В.П. Манойлов Житомирський державний технологічний університет, м. Житомир http://orcid.org/0000-0001-6961-6995
  • Л. Ю. Назарчук Житомирський державний технологічний університет, м. Житомир

DOI:

https://doi.org/10.20535/RADAP.2012.50.83-91

Ключові слова:

ближньопольова взаємодія, комплексний коефіцієнт відбиття, діелектрична проникність, нормований опір, нормована провідність

Анотація

Стаття присвячена визначенню електрофізичних параметрів математичної моделі взаємодії антени з середовищем біологічного об'єкта. В роботі використаний принцип зміни коефіцієнта відбиття поблизу апертури антени, яка є джерелом інформації про зміну діелектричної проникності та температури біологічного середовища. В ході моделювання отримані вирази для коефіцієнта відбиття, відношення амплітудних коефіцієнтів, нормованої провідності та нормованого опору навантаження, як функції багатьох параметрів. Аналіз математичної моделі «антена–біооб’єкт» показав, що при зміні діелектричної проникності середовища змінюється коефіцієнт відбиття випромінювання від входу антени, а значить змінюється і провідність. Даний метод може бути застосовано в діагностиці пухлинних захворювань на ранніх стадіях.

Біографії авторів

В.П. Манойлов, Житомирський державний технологічний університет, м. Житомир

Манойлов В.П., д.т.н., професор кафедри радіотехніки і телекомунікацій

Л. Ю. Назарчук, Житомирський державний технологічний університет, м. Житомир

Назарчук Л. Ю., здобувач кафедри радіотехніки і телекомунікацій факультету інформаційно–комп’ютерних технологій Житомирського державного технологічного університету.

Наукові інтереси:

– електродинаміка;

– теорія аплікаторних антен;

– фізика НВЧ.

Посилання

Березовский В.А., Колотилов Н.Н. Биофизические характеристики тканей человека. Справочник. – Киев: Наукова думка, 1990. – 224 с.

Романов А.Н. Изменение характеристик электромагнитных волн микроволнового диапазона при прохождении через биологические жидкости человека. //Биомедицинская радиоэлектроника. – 2011. – № 3. – С. 16–19.

Гаврилов В.М., Кирюхин А.В., Никитин О.Р., Селиверстов А.А. Применение электромагнитных полей СВЧ в медицине и биологии. Учебное пособие. – Владимир: Изд-во ВлГУ, 2001. – 139 с.

Никитин О.Р., Яковлев В.А., Данилов А.Н. Радиометрические СВЧ–методы диагностирования новообразований молочной железы // Биомедицинская радиоэлектроника. – 2010. – № 7. – С. 24–28.

Манойлов В.П., Назарчук Л.Ю. Ближньопольова НВЧ–взаємодія «антена–середовище» // Вісник ЖДТУ. – 2005. – №2 (33). – С. 75–79.

Пискунов Н.С. Дифференциальное и интегральное исчисления для втузов. – М.: Физматгиз, 1963. – 856 с.

Сазонов Д.М., Гридин А.М., Мишустин Б.А. Устройства СВЧ. – М: Высш. школа, 1981. – 295 с.

Баскаков С.И. Основы электродинамики. – М.: Сов. Радио, 1973. – 248 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-11-07

Як цитувати

Манойлов, В. і Назарчук, Л. Ю. (2012) «Визначення параметрів математичної моделі ближньопольової взаємодії антени з біологічним середовищем», Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування, 0(50), с. 83-91. doi: 10.20535/RADAP.2012.50.83-91.

Номер

№ 50 (2012)

Розділ

Радіоелектроніка біомедичних технологій

Ліцензія

1.  Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.