Питання підвищення завадостійкості GPS/INS навігаційних систем авіазасобів
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2019.77.42-46Ключові слова:
навігаційна система, оптимізація, стійкість, завади, фільтраціяАнотація
Статтю присвячено питанням підвищення завадостійкості GPS/INS навігаційних систем, що включають в себе GPS та інерціальні навігаційні пристрої. Пошук ефективних шляхів цифрової обробки зашумлених сигналів навігаційних систем є актуальним завданням, разом з тим, існує також інший напрямок розвитку GPS навігаційних систем, що заснований на удосконаленні антенного тракту і кутів фільтрації. Сюди можна віднести різні адаптивні методи рознесеного прийому. Що стосується методу фільтрації, то тут існують деякі додаткові можливості фільтрації зашумленного GPS сигналу за наявності апріорних або апастеріорних даних про енергочастотні характеристики шумового сигналу. Наведено порівняльний аналіз методів підвищення завадостійкості інтегрованих GPS/Ins систем навігації. Розглянуто можливість оптимізації середньоінтегрірованної величини модифікованого показника, названого ефективним відношенням потужності сигналу до потужності шумів відносно до випадку застосування в якості шумового сигналу представників досить широкого класу сигналів завад та характеризуються наявністю інтегрального обмеження на амплітудно-частотний спектр. Сформульована оптимізаційна задача підвищення средньоінтегрірованого показника «ефективна величина» відношення потужності сигналу до потужності шумового сигналу. Рішення сформульованої оптимізаційної задачі дозволило виробити рекомендації щодо підвищення завадостійкості GPS / INS заснованих навігаційних систем для деякого обмеженого класу використаних перешкод. Запропоновано методику підвищення завадостійкості GPS систем наведення в умовах застосування перешкод.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.