Pозрахунок ймовірності виявлення радіосигналів у залежності від технічних характеристик засобу радіомоніторингу
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2021.86.52-57Ключові слова:
пошук, джерело радіовипромінювання, ймовірність виявлення, смуга частот, тривалість, час, засіб радіомоніторингуАнотація
У сучасному світі розподіл радіочастотного ресурсу жорстко контролюється державними органами країн для якісної роботи різних систем радіозв’язку, радіолокації та радіонавігації, які працюють в інтересах різних служб. Завдяки сучасним радіозасобам можливо забезпечити зв'язок, незалежно від географічного розташування кореспондентів. Під час налаштування нових систем радіозв’язку, пошуку нових джерел радіовипромінювань, здійснення контролю за радіовипромінюючими засобами досить часто постає питання розрахунку ймовірності виявлення певного радіосигналу існуючим складом апаратури, яка має визначені технічні характеристики. Метою запропонованої статті є розрахунок ймовірності виявлення радіосигналів у залежності від технічних характеристик засобу радіомоніторингу при веденні пошуку, при умові, що частота роботи радіосигналу знаходиться в межах діапазону пошуку та енергетичні параметри сигналу є достатніми для його виявлення. У статті проаналізовані існуючі підходи до визначення ймовірності виявлення радіосигналів у радіомережах (радіонапрямках) при визначених частотно-часових характеристиках радіоприймальних пристроїв. Крім того запропоновано науково-методичний апарат, який доцільно використовувати під час планування виконання завдань пошуку нових джерел радіовипромінювань. В результаті проведення досліджень, було встановлено залежність ймовірності виявлення радіосигналів від частотно-часових характеристик радіоприймального пристрою. Крім того у статті наведені графіки залежності ймовірності виявлення радіосигналів від часових характеристик радіоприймального пристрою, які побудовані відповідно до запропонованого науково-методичного апарату та за допомогою програмного забезпечення ''Mathcad 14.0'', а також визначені шляхи підвищення ймовірності виявлення радіосигналів. Зокрема, для підвищення ймовірності виявлення радіосигналів необхідно зменшувати діапазон пошуку частот та часові характеристики технічних процесів радіоприймального пристрою. Крім того доцільно розглядати можливість збільшення часу пошуку сигналу та смуги пропускання радіоприймального пристрою. Науково-методичний апарат, який описаний в статті, може бути використаний під час дослідження апріорних результатів пошуку нових джерел радіовипромінювань визначеним складом апаратури з певними технічними характеристиками.
Посилання
Перелік посилань
Меньшаков Ю. К. Теоретические основы технических разведок: учеб. пособие / Ю. К. Меньшаков [под ред. Ю. Н. Лаврухина]. — М.: изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2008. — 536 с.
Трифонов А. П. Эффективность обнаружения узкополосного радиосигнала в условиях параметрической априорной неопределенности / А. П. Трифонов, Е. В. Литвинов, Ю. Э. Корчагин.; Воронежский государственный университет, Национальный исследовательский университет "МЭИ". — Вестник ВГУ. Серия: Физика. Математика. — 2/2016. — С. 46–56.
Смирнов Ю. А. Радиотехническая разведка. — М.: Воениздат, 2001. — 456 с.
Мельников Ю. П. Радиотехническая разведка. Методы оценки эффективности местоопределения источников излучения / Ю. П. Мельников, С. В. Попов. — М.: Радиотехника, 2008. — 432 с.
Chernoyarov O. V., Dachian S., Korchagin Y. E., Trifonov M. V., Shepelev D. N. Detecting a radio signal with the unknown parameters and inexactly known envelope shape / Journal of Physics: Conference Series. — 2020. — Volume 1679, 022022. doi:10.1088/1742-6596/1679/2/022022.
Steer, Michael. Microwave and RF Design: Radio Systems. Volume 1. (Third Edition) / NC State University. — 2019. — 244 p. doi: 10.5149/9781469656915_Steer.
Trifonov A. P., Korchagin Yu. E., Titov K. D. Efficiency of the Detection of a Specific Wideband Signal under a Priori Parametric Uncertainty / Technical Physic. — 2018. — Vol. 63, No. 8. — pp. 1199–1204. DOI: 10.1134/S10 63784218080212.
Guofeng Wei, Bangning Zhang, Guoru Ding, et al. On the Detection of a Non-Cooperative Beam Signal Based on Wireless Sensor Networks / Security and Communication Networks. — Volume 2020, Article ID 8830092. — https://doi.org/10.1155/2020/8830092
Куприянов А. И. Теоретические основы радиоэлектронной разведки : учеб. пособие / А. И. Куприянов, П. Б. Петренко. — М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2009. — 388 с.
Радзиевский В. Г. Теоретические основы радиоэлектронной разведки; 2-е изд., испр. и доп. / В. Г. Радзиевский, А. А. Сирота. — М. : Радиотехника, 2004. — 432 с.
Höring H. C. Probability of intercept for frequency hop signals using search receivers / News from Rohde&Schwarz. — № 160 1998, IV, pp. 26-29 and №161, 1999, І, pp. 29-31.
Єрохін В. Ф. Математична модель перехоплення одиничного стрибка сигналу передавача з ППРЧ / В. Ф. Єрохін, О. М. Рома, С. В. Василенко, Д. Є. Бездрабко. — Вісник Національного технічного університету України ''КПІ''. Серія pадіотехніка. Радіоапаратобудування. — 2016. — № 64. — С. 75–85. DOI: 10.20535/RADAP.2016.64.75-85.
Erokhin V. F., Romanov O. M., Nikolaev S. N. Determining The Effectiveness of Signals Detection During Search / 2020 IEEE 2nd International Conference on Advanced Trends in Information Theory (ATIT). — Kyiv, Ukraine. — 2020. — pp. 148-153. doi: 10.1109/ATIT50783.2020.9349311.
Вентцель Е. С. Теория вероятностей: учеб. для вузов; 7-е изд. / Е. С. Вентцель. — М. : Высш. шк., 2001. — 575 с.
Вентцель Е. С., Овчаров Л. А. Задачи и упражнения по теории вероятностей / Е. С. Вентцель, Л. А. Овчаров. — Учебное пособие для студентов втузов. — 5-е издание, исправленное. — М.: Академия, 2003. — 448 с.
References
Men'shakov Yu. K. (2008). Teoreticheskie osnovy tekhnicheskih razvedok: ucheb. posobie [Theoretical foundations of technical intelligence: textbook manual]. M.: izd-vo MGTU im. N. E. Baumana, 536 p. [In Russian].
Trifonov A. P., Litvinov E. V., Korchagin Yu. E. (2016). The detection efficiency of narrowband radio-signal in conditions of parametric a priori indetermination. Scientific journal of Voronezh State University. Series: Physics. Mathematics, Vol. 2, pp. 46–56. [In Russian].
Smirnov Yu. A. (2001). Radiotekhnicheskaya razvedka [Radiotechnical intelligence]. M.: Voenizdat, 456 p. [In Russian].
Melnikov Yu. P., Popov S. V. (2008). Radiotekhnicheskaya razvedka. Metody ocenki effektivnosti mestoopredeleniya istochnikov izlucheniya [Radio engineering intelligence. Methods for evaluating the effectiveness of the location of radiation sources]. M.: Radiotekhnika, 432 p. [In Russian].
Chernoyarov O. V., Dachian S., Korchagin Y. E., Trifonov M. V., Shepelev D. N. (2020). Detecting a radio signal with the unknown parameters and inexactly known envelope shape. Journal of Physics: Conference Series, Vol. 1679, 022022. doi:10.1088/1742-6596/1679/2/022022.
Steer M. (2019). Microwave and RF Design: Radio Systems. Volume 1. (Third Edition). NC State University, 244 p. doi: 10.5149/9781469656915_Steer.
Trifonov A. P., Korchagin Yu. E., Titov K. D. (2018). Efficiency of the Detection of a Specific Wideband Signal under a Priori Parametric Uncertainty. Technical Physic, Vol. 63, No. 8, pp. 1199–1204. DOI: 10.1134/S10 63784218080212.
Guofeng Wei, Bangning Zhang, Guoru Ding, et al. (2020). On the Detection of a Non-Cooperative Beam Signal Based on Wireless Sensor Networks. Security and Communication Networks, Vol. 2020, Article ID 8830092, 12 p. https://doi.org/10.1155/2020/8830092.
Kupriyanov A. I., Petrenko P. B. (2009). Teoreticheskie osnovy radioelektronnoj razvedki: ucheb. posobie [Theoretical foundations of electronic reconnaissance: textbook manual]. M.: Izd-vo MGTU im. N. E. Baumana. 388 p. [In Russian].
Radzievskij V. G., Sirota A. A. (2004). Teoreticheskie osnovy radioelektronnoj razvedki 2-e izd., ispr. i dop. [Theoretical foundations of electronic reconnaissance]. M.: Radiotekhnika, 432 p. [In Russian].
Höring H. C. (1998, 1999). Probability of intercept for frequency hop signals using search receivers. News from Rohde & Schwarz, № 160, IV, pp. 26-29 and №161, I, pp. 29-31.
Yerokhin V. F., Roma O. M., Vasylenko S. V., Bezdrabko D. E. (2016). Mathematical model of intercept single signal hop transmitter with frequency hopping spread spectrum (FHSS). Visnyk NTUU KPI Seriia - Radiotekhnika Radioaparatobuduvannia, Vol. 64, pp. 75–85. DOI: 10.20535 / RADAP.2016.64.75-85. [In Ukrainian].
Erokhin V. F., Romanov O. M., Nikolaev S. N. (2020). Determining The Effectiveness of Signals Detection During Search. 2020 IEEE 2nd International Conference on Advanced Trends in Information Theory (ATIT), Kyiv, Ukraine, pp. 148-153, doi: 10.1109/ATIT50783.2020.9349311.
Ventcel' E. S. (2001). Teoriya veroyatnostej: ucheb. dlya vuzov; 7-e izd. [Theory of probabilities: textbook for universities; 7th ed.]. M.: Vyssh. shk., 575 p. [In Russian].
Ventcel' E. S., Ovcharov L. A. (2003). Zadachi i uprazhneniya po teorii veroyatnostej. Uchebnoe posobie dlya studentov vtuzov; 5-e izdanie, ispravlennoe. [Problems and exercises in probability theory. A textbook for university students; 5th ed.]. M.: Akademiya, 448 p. [In Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Олександр Слюсарчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
