Математична модель алгоритма та експериментальне дослідження точності вимірювання девіації частоти ЛЧМ сигналу з низькою спектральною щільністю потужності
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2024.97.12-19Ключові слова:
автокореляційний алгоритм, девіація частоти, апріорна невизначеність, енергетично прихований сигнал, кореляційний метод, оптимальний алгоритм, радіомоніторинг, складний сигнал, широкосмуговий сигналАнотація
У статті запропоновано розв’язувальне правило алгоритму вимірювання девіації частоти лінійно-частотно-модульованого сигналу з низькою спектральною щільністю потужності для дискретної моделі автокореляційного приймача з квадратурною обробкою та розглянуто варіант зниження тривалості етапу визначення девіації частоти сеансу радіомоніторингу. Синтезовано функціональний вузол вимірювання девіації частоти лінійно-частотно-модульованого сигналу з низькою спектральною щільністю потужності. Розроблено алгоритм процедури визначення девіації частоти лінійно-частотно-модульованого сигналу.
Посилання
References
Horai M., Kobayashi H., Nitta T. (2014). Chirp Signal Transform and Its Properties. Journal of Applied Mathematics, Vol. 2014, Article ID 161989, 8 p. doi:10.1155/2014/161989.
Nguyen T. T., Nguyen H. H., Barton R. and Grossetete P. (2019). Efficient Design of Chirp Spread Spectrum Modulation for Low-Power Wide-Area Networks. IEEE Internet of Things Journal, Vol. 6, No. 6, pp. 9503-9515. DOI: 10.1109/JIOT.2019.2929496.
Hosseini, N., Matolak, D. W. (2019). Chirp Spread Spectrum Signaling for Future Air-Ground Communications. MILCOM 2019–2019 IEEE Military Communications Conference (MILCOM), pp. 153–158. DOI:10.48550/arXiv.1909.04143.
Banta L. E. and Xia Y. (1990). A ROM-based high-accuracy line frequency and line frequency deviation meter. IEEE Transactions on Instrumentation and Measurement, Vol. 39, No. 3, pp. 535-539. DOI: 10.1109/19.106288.
Geary J. T. (2021). An Investigation of Deviation Control for Frequency Modulation Communications Systems. ISBN: 1015113907, 148 p.
Oppenheim A. V., Schafer R. W. (2009). Discrete-Time Signal Processing, 3rd Edition. Pearson, 1144 p.
Wang X., Fei M., Li X. (2008). Performance of chirp spread spectrum in wireless communication systems. 2008 11th IEEE Singapore International Conference on Communication Systems, pp. 466-469. DOI: 10.1109/ICCS.2008.4737227.
Pham T. M., Barreto A. N. and Fettweis G. P. (2020). Efficient Communications for Overlapped Chirp-Based Systems. IEEE Wireless Communications Letters, Vol. 9, No. 12, pp. 2202-2206. DOI: 10.1109/LWC.2020.3018174.
Springer A., Gugler W., Huemer M., Reindl L., Ruppel C. C. W. and Weigel R. (2000). Spread spectrum communications using chirp signals. IEEE/AFCEA EUROCOMM 2000. Information Systems for Enhanced Public Safety and Security (Cat. No.00EX405), pp. 166-170. DOI: 10.1109/EURCOM.2000.874794.
Steiskal A. B. (2018). The results of scheme’s design of detecting middle frequency of energy-hidden chirp signals. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, Vol. 1(31), pp. 109–114. doi:10.33099/2311-7249/2018-31-1-109-114. [In Ukrainian].
Kolchev A. A., Nedopekin A. E. (2016). Application of model of mixture of probabilistic distributions for definition of the signals of radiophysical probing. Radioelectronics and Communications Systems, Vol. 59, no. 8, p. 362. DOI: 10.3103/S0735272716080057.
Steiskal, A. B., Kovtun, S. O., Iliashov, O. A., Voitko V. V. (2020). Identification of Energy-Hidden Chirp Signals of Telecommunication Systems in Conditions of Parametric Uncertainty. Radioelectron. Commun. Syst., Vol. 63(8), pp. 398–404. doi: 10.3103/ S0735272720080026.
Zhao, X. et al. (2022). Chirp pseudo-noise signal and its receiving scheme for LEO enhanced GNSS. IET Radar Sonar Navig., Vol. 16(1), pp. 34–50. doi:10.1049/rsn2.12162.
Kovtun S. O., Steiskal A. B. (2014). Rezultaty analizu parametriv pryimacha syhnaliv z liniinoiu chastotnoiu moduliatsiieiu pry enerhetychno prykhovanomu rezhymi roboty [Analysis results of signals receiver parameters with linear frequency modulation under the power hidden operating conditions]. Suchasni informatsiini tekhnolohii u sferi bezpeky ta oborony [Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence], Vol. 1(19), pp. 34–41. doi:10.33099/2311-7249/2014-0-1(19)-34-41.
Zhuk S. Ya. (2023). Tekhnolohii optymalnoho obroblennia syhnaliv. Kurs lektsii: navchalnyi posibnyk dlia zdobuvachiv stupenia bakalavra za osvitnoiu prohramoiu ``Radiotekhnichni kompiuteryzovani systemy'', spetsialnosti 172 Elektronni komunikatsii ta radiotekhnika [Technologies of optimal signal processing. Course of lectures]. Kyiv: KPI im. Ihoria Sikorskoho, 260 p.
Taylor J. D. (2000). Ultra-wideband Radar Technology. CRC Press, 424 p.
Proakis, J. G. (2008). Digital communications. McGraw-Hill, Higher Education, 1150 p.
Diuzhenkova O. Iu., Dudkin M. Ie., Stepakhno I. V. (2021). Teoriia ymovirnostei. Navchalnyi posibnyk [The theory of probabilities. Study guide]. K.: NTUU ``KPI im. Ihoria Sikorskoho'', 103 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Віталій Войтко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
