Проста нижня границя кількості перевірочних символів у блокових кодах

Автор(и)

  • Д.Ю. Цурко Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”
  • М.О. Старков Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

DOI:

https://doi.org/10.20535/RADAP.2011.46.100-104

Ключові слова:

Блокове кодування, границя Плоткіна, мінімальна кодова відстань

Анотація

На основі границі мінімальної кодової відстані було знайдено граничне значення перевірочних символів для блокових кодів при заданій кількості помилок, які можна виправити. Був проведений аналіз отриманої простої границі по відношенню до деяких відомих БЧХ кодів. Для даних кодів отримана границя має місце за виключенням випадків, коли кількість перевірочних символів коду максимальна. Показано, що оцінка кількості перевірочних символів по відношенню до заданого числа помилок у коді, що можуть бути виправлені, є точною лише для добре захищених кодів.

Біографії авторів

Д.Ю. Цурко, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Цурко Д.Ю., магістрант

М.О. Старков, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Старков М.О., к.т.н.

Посилання

Кларк Дж., Кейн Дж. Кодирование с исправлением ошибок в системах цифровой связи. Пер. с англ. М.: Радио и связь, 1987. – 392 с.

Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике. Пер. с англ. М.:ИИЛ, 1963. – 828 с.

Липкин И.А. Статистическая радиотехника. Теория информации и кодирования. М.: Вузовская книга, 2002. – 210 с.

Прокис Дж. Цифровая связь. Пер. с англ. М.: Радио и связь, 2000. – 800 с.

##submission.downloads##

Як цитувати

Цурко, Д. і Старков, М. (2011) «Проста нижня границя кількості перевірочних символів у блокових кодах», Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування, 0(46), с. 100-104. doi: 10.20535/RADAP.2011.46.100-104.

Номер

№ 46 (2011)

Розділ

Телекомунікації, радіолокація і навігація, радіоптика та електроакустика

Ліцензія

1.  Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.