Моделювання швидкодіючих електронних пристроїв
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2013.54.151-159Ключові слова:
моделювання в наноелектроніці, високочастотна електроніка, електромагнітні перешкодиАнотація
Вступ. Темою публікації є моделювання електронних засобів, що працюють в діапазонах частот від нуля до терагерц та вище. Застосування нових принципів та технологій, в тому числі біо- та нанотехнологій, розробки монолітних інтегральних схем призвели до відставання технологій проектування від технологій їх експериментального дослідження та виготовлення. Ціллю даної роботи являється розробка алгоритмів аналізу, що відображають не лише топологічні, а і морфологічні властивості об‘єкта проектування в рамках обліку електромагнітних перешкод комунікаційних шляхів передачі енергії та інформації в об‘ємі монолітної інтегральної схеми. Основні кроки побудови алгоритму. Об‘єкт проектування представляється у вигляді базових елементів, що поєднуються між собою комунікаційною структурою. Розглядаються три типи матричних рівнянь: компонентні, комунікаторні та компонентно-комунікаторні. Системи рівнянь приводяться до уніфікованих дескрипторів математичної моделі, під якими розуміють струми полюсів та напруги дуг всієї множини базових елементів. В такий спосіб отримана математична модель, що може бути реалізована в CAD нано та мікро технологічної електроніки. Висновки. Розроблені математичні моделі аналізу швидкодіючих цифрових та аналогових електронних засобів. Алгоритм дозволяє виконувати морфологічну оптимізацію, тобто мінімізувати шкідливий вплив поза системної електромагнітної взаємодії між компонентами та комунікатором.Посилання
Література
Кагадей В. Технологии будущего: наноматериалы и наноэлектроника [Електронний ресурс] // В. Кагадей: ЗАО «НПФ «Микран»; О. Хасанов: Томский политехнический университет // http://www.youtube.com/watch?v=VDJA93OSXrI Загружено – 29 ноября 2011
Наноэлектроника : ролик к томскому инновационному форуму [Електронний ресурс] // ТУСУР. http://www.youtube.com/watch?v=J-Ov3UtLsMo Загружено – 25 мая 2010
Бутковский А.Г. Характеристики систем с распределёнными параметрами (справочное пособие). – М.: Наука, 1979, 224 с.
Князь А.И. Электродинамика информационных систем. - М.: Радио и связь, 1994. – 392 с.
Князь А. И. Электродинамически обоснованные схемотехнические модели параметрического видеоусилителя / А .И. Князь, В. Г. Кудря // Радиотехника. — 1985, №6, с. 87-88.
Кудря В.Г. Моделювання електромагнітних перешкод комунікатора електронної апаратури діапазону частот 0,03…3 ГГц // Современные информационные и электронные технологии (СИЭТ-2002). — Одесса, 2002. - С. 52
Тозони О.В. Электродинамические итерации при проектировании ЭВМ. / О. В. Тозони, А. И. Князь // Электронное моделирование, Киев: Наукова думка, 1979, №2, с. 57 – 63.
Жоаким К. Нанонауки. Невидимая революция. / К. Жоаким, Л. Плевер // М.: Колибри, 2009. - 235 с.
Иллюстрированная хроника открытий и изобретений // М.: Астрель, 2002.
Уилкенсон Д. Фундаментальная структура материи. / Д. Уилкенсон и др., под ред. Малви Дж. // (Рус. перевод под. ред.. А.Д. Суханова) - М.: Мир, 1984. 312 с.
Кудря В.Г. Основи електротехніки та електроніки // Одеса: ОДЕКУ, 2008. 123 с.
References
Kaghadej V. Tekhnologhyy budushhegho: nanomateryalы y nanoэlektronyka [Elektronnyj resurs] // V. Kaghadej: ZAO «NPF «Mykran»; O. Khasanov: Tomskyj polytekhnycheskyj unyversytet // http://www.youtube.com/watch?v=VDJA93OSXrI Zaghruzheno – 29 nojabrja 2011
[Elektronnyj resurs] // TUSUR: Rolyk k tomskomu ynnovacyonnomu forumu. Nanoэlektronyka http://www.youtube.com/watch?v=J-Ov3UtLsMo Zaghruzheno – 25 maja 2010
Butkovskyj A.Gh. Kharakterystyky system s raspredelёnnыmy parametramy (spravochnoe posobye). – M.: Nauka, 1979, 224 s.
Knjazj A.I. Elektrodynamyka informatsionnykh system. - M.: Radyo y svjazj, 1994. – 392 s. Elektrodynamycheski obosnovannye skhemotekhnycheskie modeli parametricheskogho videousilitelja / A .Y. Knjazj, V. Gh. Kudrja // “Radiotekhnika”, — M.: Radio i svjazj. 1985, №6, s. 87-88.
Elektrodynamycheski obosnovannye skhemotekhnycheskie modeli parametricheskogho videousilitelja / A .Y. Knjazj, V. Gh. Kudrja // “Radiotekhnika”, — M.: Radio i svjazj. 1985, №6, s. 87-88.
Kudrja V.Gh. Modeljuvannja elektromaghnitnykh pereshkod komunikatora elektronnoji aparatury diapazonu chastot 0,03…3 GhGhc.// V kn.: Trudы tretjej mezhdunarodnoj nauchno-praktycheskoj konferencyy "Sovremennыe ynformacyonnыe y эlektronnыe tekhnologhyy" — Odessa: SYЭT-2002, 2002. S. 52
Tozoni O.V. Elektrodinamicheskie iteracii pri proektirovanii EVM. / O. V. Tozoni, A. I. Knjazj // “Elektronnoe modelirovanie”, Kiev: Naukova dumka”, 1979. №2, s. 57 – 63.
Zhoakim K. Nanonauki. Nevidimaja revoljucija. / K. Zhoakim, L. Plever // M.: Kolibri, 2009. - 235 s.
Illjustrirovannaja khronika otkrytij i izobretenij // M.: Astrelj, 2002.
Uilkenson D. Fundamentaljnaja struktura materii. / D. Uilkenson i dr., pod red. Malvi Dzh. // (Rus. perevod pod. red.. A.D. Sukhanova) - M.: Myr, 1984. 312 s.
Kudrja V.Gh. Osnovy elektrotekhniky ta elektroniky // Odesa: ODEKU, 2008. 123 s.
Князь А.И. Электродинамика информационных систем. - М.: Радио и связь, 1994. – 392 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.