Аналіз навігаційного C/A – коду системи GPS
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2011.47.77-83Ключові слова:
S/A – код, формування, АКФ, ВКФ, функція невизначеності, ізокореляти, роздільна здатністьАнотація
У статті докладно розглянуто процес формування C / A - коду (С / А - coarse / acquisition, або clear / acquisition), що застосовується в системі глобального позиціонування GPS. Детально досліджено автокореляційною і взаємокореляційною функції цього коду, в порівнянні з М-послідовністю і послідовністю Голда. Була розрахована функція невизначеності та її перетин на різних рівнях в області сильної і слабкої кореляції, а також були обчислені потенційні роздільні здатності даного коду. У статті були розраховані амплітудний та фазовий спектри сигналу та його смуга частот.Посилання
INTERFACE SPECIFICATION, IS-GPS-200, Revision D, IRN-200D-001 ,DRAFT Redline Version March 2006 Navstar GPS Space Segment/Navigation User Interfaces.
Holly Moore. MATLAB for Engineers (2nd Edition)
Мрачковський О.Д. Часник А.А., Реутська Ю.Ю. Дослідження сигналу фазоманіпульованного послідовністю Голда. Вісник НТУ «КПІ». Сер. Радіотехніка. Радіоапаратобудування. – 2011.– №46.– С. 65–71
Варакин Л.Е. Теория сложных сигналов. – М.: Сов. радио, 1978 – 304 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
