Методики розрахунку зон радіоподавлення передавачів перешкод приймачам каналів управління безпілотних літальних апаратів
DOI:
https://doi.org/10.64915/RADAP.2026.103.41-50Ключові слова:
методика, радіоелектронна боротьба, радіоподавлення, передавач перешкод, зона подавлення, безпілотний літальний апаратАнотація
Досвід російсько-української війни показує, що ефективним способом протидії безпілотним літальним апаратам є постановка перешкод приймачам їхніх радіоканалів управління. Для цього в тактичній ланці широко застосовуються засоби радіоелектронної боротьби ближньої дії. Під час формування вимог до таких засобів, а також планування застосування їх за призначенням виникає потреба у розрахунку зон їхньої дії. У статті розроблено математичну модель процесу радіоподавлення приймачів каналів управління безпілотних літальних апаратів перешкодами, яка враховує технічні параметри радіоканалу та передавача перешкод, висоти розміщення їхніх антен та діаграми спрямованості. Показано, що зона радіоподавлення передавача перешкод із неспрямованою антеною у просторі обмежується сферою, а на земній поверхні колами, центри яких зміщені відносно місцеположення засобу радіоподавлення. Використання спрямованих антен дозволяє підвищити дальність дії передавача перешкод, але зона радіоподавлення буде секторною у просторі, а її форма матиме залежність від діаграми спрямованості антени. У статті запропоновано чотири методики розрахунку зон радіоподавлення передавачів перешкод приймачам каналів управління безпілотних літальних апаратів, що відповідають найбільш розповсюдженим практичним випадкам їхнього застосування. Розроблено програмне забезпечення обчислення та графічного відображення зон радіоподавлення у програмному середовищі MATLAB. Наводяться приклади використання запропонованих методик для розрахунку зон радіоподавлення засобів активних перешкод індивідуального захисту із антенами “купольного” типу та групового захисту із спрямованими антенами.
Посилання
1. Oleksenko, O., Misiuk, H., Ikaiev, D., Korshok, V. and Palka, V. (2024). Main trends in the use of unmanned aircraft in the russian-ukrainian war. Scientific works of State Scientific Research Institute of Armament and Military Equipment Testing and Certification, No. 3(21), pp. 99–105. doi: 10.37701/dndivsovt.21.2024.12.
2. Korshets, O., Horbenko, V. (2023). Lessons from the application of unmanned aircrafts in the Russian-Ukrainian war. Air Power of Ukraine, Vol. 1, No. 4, pp. 9–17. doi: 10.33099/2786-7714-2023-1-4-9-17.
3. Korsunov S., Brechka M., Lezik O., Oboronov M., Oriekhov S., Stadnichenko V. (2023). Analysis of the use of aerodynamic threat of the armed forces of the russian federation during the Russian-Ukrainian war. Science and Technology of the Air Force of Ukraine, No. 4(53), pp. 12–24. doi: 10.30748/nitps.2023.53.02.
4. Zavatskyi O., Talkin Y., Melnychenko A. (2024). Analysis of active ways to combat unmanned aerial vehicles in modern conditions. Military Science, Vol. 2, No. 4, pp. 206–217. doi: 10.62524/msj.2024.2.4.17.
5. VST 602.001:2024(01) (2024). Elektromahnitna ta kiberborotba. Radioelektronna borotba. Terminy ta vyznachennya. [Electromagnetic and cyber warfare. Radio electronic warfare. Terms and definitions]. 49 p.
6. Adamy D. (2009). Tactical Battlefield Communications Electronic Warfare. Artech house, 348 p.
7. Matuszewski I. (2019). Method of radiolocation object shield zone calculation for ground jammer stations. XII Conference on Reconnaissance and Electronic Warfare Systems, Vol. 11055, pp. 1–10. doi: 10.1117/12.2524527.
8. Electronic Warfare and Radar Systems. Engineering Handbook, 4-th ed. (2013). Naval Air Warfare Center Weapons Division, 455 p.
9. Tedeschi P., Oligeri G., Di Pietro R. (2020). Leveraging Jamming to Help Drones Complete Their Mission. IEEE Access, Vol. 8, pp. 5049-5064. doi: 10.1109/ACCESS.2019.2963105.
10. Zhenzhera C., Lytvyn A., Brovko A. (2021). Improvement of the system of protection of military facilities by developing means of radioelectronic combat to control UAVS. Scientific Works of Kharkiv National Air Force University, No. 3(69), pp. 44–49. doi: 10.30748/zhups.2021.69.05.
11. Konin V., Kharchenko V. (2010). Systemy suputnykovoi radionavihatsii [Satellite radio navigation systems]. Kyiv, Kholtekh., 520 p.
12. Saakian А. (2021). Radio Wave Propagation Fundamentals, 2-d ed. Artech, 418 p.
13. Saunders S., Zavala A. (2007). Antennas and Propagation for Wireless Communication Systems, 2-d ed. John Wiley & Sons, 553 p.
14. Order of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine dated 17.03.2025 № 54 On Approval of the Methodology for Performing Electromagnetic Compatibility Calculations. Registered with the Ministry of Justice of Ukraine on 02.04.2025 № 511/43917.
15. Pichuhin M. F., Ishchenko D. A., Kyrylyuk V. A, Kozhushko Y. M. (2020). Construction of a specialized layer of terrain relief parameters in the geoinformation system for planning the actions of radio electronic means in the conditions of electronic warfare. Science and Technology of the Air Force of Ukraine, No. 3(40), pp. 124–131. doi: 10.30748/nitps.2020.40.14.
16. Pantelyat M. G., Miasoedov P. S. (2025). Electromagnetic compatibility of technical objects and systems: a preliminary review of some software tools for computer modeling. Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: Problems of electrical machines and apparatus perfection. Theory and practice, No. 1(13), pp. 21-25, doi: 10.20998/2079-3944.2025.1.05.
17. Breinbjerg O., Castañer M., Gregson S., Eibert T. (2023). Antenna Measurement Challenges and Opportunities. Reviews of Electromagnetics, pp. 1–49. doi: 10.53792/RoE/2023/23003.
18. Schott P., Lemaître F., Pascal O. (2002). Use of Gaussian beams to compute antenna pattern. Annales des télécommunications, Vol. 57, Num 7-8, pp 775-797. doi: 10.1007/BF02995518.
19. Balanis С. (2016). Antenna theory analysis and design, 4-th ed. John Wiley & Sons. New Jersey. 1072 p.
20. Vince J. (2024). Foundation Mathematics for Computer Science. A Visual Approach, 4-th ed. Springer Nature Switzerland AG. 638 p. doi: 10.1007/978-3-031-66549-3.
21. Davison R., Croft T. (2019). Mathematics for Engineers, 5-th ed. Pearson Education Limited, 1259 p.
22. Pieronkiewicz B., Tanton J. (2019). Different ways of solving quadratic equations. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis | Studia Ad Didacticam Mathematicae Pertinentia, Vol. 11, 103–125. doi: 10.24917/20809751.11.6.
23. Guo Q., Yang F., Wei J. (2021). Experimental Evaluation of the Packet Reception Performance of LoRa. Sensors, 21(4), 1071. doi: 10.3390/s21041071.
24. Khudov H., Hridasov I., Khizhnyak I., Yuzova I., Solomonenko Y., Kalimulin T., Raikov R. (2024). Analysis of the tactical and technical characteristics and tactics of the application the main electronic warfare systems (short-range) of the russian federation. Control, Navigation and Communication Systems, Vol. 4 No. 78, pp. 209–218. doi: 10.26906/SUNZ.2024.4.209.
25. Unwave. Protection and countermeasures against UAVs. Serial production [Unwave. Zakhyst ta protydiia BpLA. Seriina produktsiia].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О. А. Нагорнюк
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
