Автоматизована система для вимірювання та контролю параметрів офтальмологічних імплантатів
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2020.81.65-71Ключові слова:
вимірювання тиску, мікросистемна техніка, імплантат, автоматизація процесу, глаукомаАнотація
Вступ. Розвиток мікросистемної техніки та відповідної елементної бази стимулює широке її впровадження в різноманітні сфери людської діяльності. В повній мірі це відноситься до області медичного приладобудування та біоінженерії, особливо офтальмологічного напрямку, що характеризується широким використанням імплантатів, починаючи від заміни кристалика і закінчуючи радіофікованим (на 914 МГц) мікрочіпом (розміром 1,2·2,4 мм) для вимірювання та регулювання очного тиску, який тільки проходить лабораторні випробування. Одним із тяжких захворювань в офтальмології є глаукома ока, яка приводить до підвищення очного тиску, в більшості своїй приводить до втрати людиною зору і знаходиться на другому місці за частотою прояву. Найбільш ефективним методом лікування є хірургічна установка в око, яка є останнім шансом пацієнта зберегти зір, імплантата (клапана) для регулювання тиску в межах 9-21 мм рт.ст. Обов’язковою передопераційною процедурою повинен бути вимірювання та контроль параметра подібних імплантантів. Аналіз відомих результатів досліджень. Відомо декілька методів перевірки імплантатів на працездатність, які можна розділити на два напрямки: методи з використанням сили земного тяжіння шляхом підняття резервуара з фізіологічним розчином на проградуйовану висоту з використанням вимірювальної планки або аналогового чи цифрового манометра та метод апаратного створення надлишкового тиску. До недоліків розглянутих методів та пристроїв по їх реалізації слід віднести значну неточність і недостатню чутливість та складність реєстрації моменту спрацювання клапана, яка залежить від професійності оператора, а відповідно і деяка суб’єктивність у визначення параметрів імплантатів що знижує ефективність визначення їх придатності для використання. Мета роботи та опис автоматизованої системи. Враховуючи виявлені недоліки авторами була поставлена задача розробки більш простішої схеми проведення вимірювання, з одночасним підвищенням чутливості, точності та об’єктивності визначення параметрів імплантатів, а також ефективності шляхом визначення їх придатності для використання в медичній хірургічній практиці. Для реалізації поставленої мети авторами на базі елементів мікросистемної техніки розроблена структурна схема автоматизованої системи для вимірювання та контролю параметрів імплантатів регулювання внутрішньо очного тиску. Система містить комп’ютер, мікроконтролер, з генератором керуючих імпульсів, блок дискретного (покрокового) збільшення тиску з шагом 0,025 мл/крок, мікроелектромеханічний вимірювач тиску, резистивний детектор рідини, аналого-цифровий перетворювач та двох ліній зворотного зв’язку на мікроконтролер, з мікроелектромеханічного вимірювача тиску та детектора рідини. Розроблено алгоритм роботи системи, який передбачає перевірку системи в «режимі установки нуля» та режим вимірювання і контролю параметрів імплантата «режим тестування». Показано, що похибка визначення параметрів тиску в системі не перевищує 0,5%. Експериментальна перевірка роботи системи. В залежності від матеріалу та ступеню твердості імплантату можливі три випадки, коли імплантат відкривається раніше, при цьому виникає ризик гіпотонії для ока пацієнта, пізніше – ризик гіпертонії і працює в зоні встановленого тиску. Авторами приводяться графіки таких вимірювань, а також графік відтворюваності характеристики не дефектного імплантату. Висновки. Таким чином запропонована система забезпечує: спрощення схеми з одночасною можливістю автоматизації процесу передопераційної перевірки імплантатів різних типів; отримати підвищення чутливості, точності та об’єктивності вимірювання параметрів імплантаті; визначення їх придатності для використання в медичній хірургічній практиці за параметрами тиску відкриття, закриття та відтворюваності характеристики при повторному спрацюванні., що сприятиме підвищенню ефективності проведених операцій; скорочення часу перевірки імплантату, який обмежується 2-3 хвилинами, й можливістю збереження інформації про параметри в електронному та паперовому вигляді.
Посилання
Kingman S. (2004) Glaucoma is second leading cause of blindness globally. Bulletin of the World Health Organization, Iss. 82 (11), pp. 887-888.
garwal A., Shapero A., Rodger D., Humayun M., Tai Y. and Emami A. (2018) A wireless, low-drift, implantable intraocular pressure sensor with parylene-on-oil encapsulation. 2018 IEEE Custom Integrated Circuits Conference (CICC). DOI: 10.1109/cicc.2018.8357049
Bhamra H., Tsai J., Huang Y., Yuan Q., Shah J.V. and Irazoqui P. (2017) A Subcubic Millimeter Wireless Implantable Intraocular Pressure Monitor Microsystem. IEEE Transactions on Biomedical Circuits and Systems, Vol. 11, Iss. 6, pp. 1204-1215. DOI: 10.1109/tbcas.2017.2755596
Caretti L. and Buratto L. eds. (2018) Glaucoma Surgery: Treatment and Techniques, Springer, 133 р.
Schacknow P. N. and Samples J. R. eds. (2010) The Glaucoma Book. A Practical, Evidence-Based Approach to Patient Care, Springer, 1043 р.
Joseph N. H. (1997) Method of in vitro testing one-way pressure gradent limiting valved glaucoma dranage implants, Patent US05656026.
Cheng J., Beltran-Agullo L., Buys Y.M., Moss E.B., Gonzalez J. and Trope G.E. (2016) Flow Test to Predict Early Hypotony and Hypertensive Phase After Ahmed Glaucoma Valve (AGV) Surgical Implantation. Journal of Glaucoma, Vol. 25, Iss. 6, pp. 493-496. DOI: 10.1097/ijg.0000000000000318
Porter J.M., Krawczyk C.H. and Carey R.F. (1997) In Vitro Flow Testing of Glaucoma Drainage Devices. Ophthalmology, Vol. 104, Iss. 10, pp. 1701-1707. DOI: 10.1016/s0161-6420(97)30077-3
Choudhari N.S., Badakere S.V., Richhariya A., , Senthil S. and Garudadri C.S. (2018) Is Ahmed Glaucoma Valve Consistent in Performance? Translational Vision Science & Technology, Vol. 7, Iss. 3, pp. 19. DOI: 10.1167/tvst.7.3.19
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.