Експериментальне дослідження впливу рупора на чутливість ультразвукового далекоміра
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2024.97.30-37Ключові слова:
ультразвуковий радар, рупор, інтенсивність, далекомір, п’єзоелектричний перетворювачАнотація
Розглянуто завдання, де виникає необхідність вимірювання точної відстані між об’єктами. Встановлено, що ефективними для вимірювання відстані є ультразвукові далекоміри завдяки їхній безконтактній роботі, високій точності, широкому діапазону вимірювань та здатності функціонувати в різних умовах. Використання рупора в ультразвукових далекомірах є досить поширеною практикою, оскільки вони дозволяють підвищити їх чутливість. Відомо, що існує багато різних типів рупорів, які відрізняються формою, розмірами та матеріалами. Однак, найпоширенішими з них є конічні рупори, які не вимагають складності при виготовленні та мають досить низьку вартість. Зпроєктовано та виготовлено за допомогою ЗD-друку шість варіантів дослідних рупорів з довжиною від 10 мм до 60 мм. Розроблено експериментальний стенд з поворотною платформою, який має приймача та передавача, між якими вимірюється відстань та діаграми спрямованості звукового тиску. Експериментальні дослідження проводились на відстанях від одного до трьох метрів з інтервалом 0.5 метра. Оброблено всі результати вимірювання та побудовані діаграми спрямованості для всіх випадків, використовуючи один з виготовлених рупорів. Представлено діаграми спрямованості саме для мінімальної і максимальної відстаней обраного діапазону. Дослідження показало, що застосування рупора довжиною 50 або 60 мм призвело до підвищення рівня звукового тиску на 10 дБ відносно вимірювань без рупора. Але при зменшенні довжини рупора менше 40 мм спостерігається зниження ефективності випромінювання звуку. Це пояснюється порушенням оптимальних умов для формування звукової хвилі, що призводить до втрат енергії та розширення діаграми спрямованості. Обґрунтовано вибір довжини рупора, при якій не відбуваються падіння ефективності випромінювання звукових хвиль.
Посилання
References
Filipiak-Kowszyk D., Janowski A. et al. (2016) The Geodetic Monitoring of the Engineering Structure – A Practical Solution of the Problem in 3D Space. Reports on Geodesy and Geoinformatics, Vol. 102, Iss. 1. doi: 10.1515/rgg-2016-0024.
Martіnez J., Ordonez C., Arias P., Armesto J. (2011). Non-contact 3D Measurement of Buildings through Close Range Photogrammetry and a Laser Distance Meter. Photogrammetric Engineering & Remote Sensing, No 8, pp. 805-811. doi:10.14358/PERS.77.8.805.
Laznya O., Dorofeev N. and Melnyk B. (2021). Justification of technical requirements for the sight anti-tank artillery. Social Development and Security, No 11(3), pp. 140-147. doi:10.33445/sds.2021.11.3.13.
Tur O. H., Savvova O. V., Fesenko O. I. (2023). Suchasni napriamky stvorennia materialiv dlia lazernoi tekhniky viiskovoho pryznachennia. Modern research in world science. Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. SPC ``Sci-conf.com.ua'', Lviv, Ukraine., pp. 21-27.
Choi, Kyeung-Sik et al. (2013) Ground Altitude Measurement Algorithm using Laser Altimeter and Ultrasonic Rangefinder for UAV. Journal of Advanced Navigation Technology, No 17(6), pp. 749-756.
McRoberts, M. (2010). Ultrasonic Rangefinders. Chapter In: Beginning Arduino, pp 293–315. Apress, Berkeley, CA. doi:10.1007/978-1-4302-3241-4_14.
Sokolskyi S. O., Movchanyuk A. V. (2023). Electro-Acoustic Path of the Detector for Detection of Small Unmanned Aerial Vehicles. Visnyk of Vinnytsia Polytechnical Institute, No 2, pp. 135-144. doi:10.31649/1997-9266-2023-167-2-135-144.
Luhovskyi O. F., Movchaniuk A. V. et al. (2021). Aparatne zabezpechennia ultrazvukovykh kavitatsiinykh tekhnolohii: monohrafiia. Kyiv: KPI im. Ihoria Sikorskoho, 216 p.
Sokol G. I., Kotlov V. Yu., Mironenko E. S., Kirichenko S. Yu. (2021). Study on Infrasound Propagation of Finite Amplitude Wave in the Big Size Horn. New Approaches in Engineering Research, Vol. 13, pp. 110-119, doi:10.9734/bpi/naer/v13/12106D.
Sokol G. I. (2003). Osoblyvosti poshyrennia potuzhnykh zvukovykh syhnaliv u ruporakh [Features of the propagation of powerful sound signals in horns]. Journal ``Acoustic Bulletin'', Vol. 6, pp. 67–73.
Donskoy D. M. and Cray B. A. (2012). Acoustic particle velocity horns. J. Acoust. Soc. Am., No 131(5), pp. 3883–3890. doi:10.1121/1.3702432.
Donskoy D. M. and Cray B. A. (2011). Horn as a particle velocity amplifier. J. Acoust. Soc. Am., No 130(5), pp. EL311–EL315. doi:10.1121/1.3642644.
Donskoy D. and Hassan S. E. (2014). Sound amplification and flow noise reduction with acoustic velocity horns. The Journal of the Acoustical Society of America, Vol. 135(4):2396. DOI:10.1121/1.4877932.
Libertario Demi (2018). Practical Guide to Ultrasound Beam Forming: Beam Pattern and Image Reconstruction Analysis. Appl. Sci., No 8(9), pp. 7-12. doi:10.3390/app8091544.
Szabo T. L. (2013). Diagnostic Ultrasound Imaging: Inside Out, 2nd ed.; Elsevier: New York, USA.
Cobbolt R. S. C. (2006). Foundation of Biomedical Ultrasound. Oxford University Press: Oxford, UK, 2006.
Ramalli A., Boni E., Savoia A. S., Tortoli P. (2015). Density-tapered spiral arrays for ultrasound 3-D imaging. IEEE Trans. Ultrason. Ferroelectr. Freq. Control, Vol. 62, Iss. 8, pp. 1580–1588. doi: 10.1109/TUFFC.2015.007035.
Daniyan O. L., Opara F. E. et al. (2014). Design and Fabrication of a Prototype Exponential Horn Antenna for L - Band Applications. International Journal of Emerging Technology and Advanced Engineering, Vol. 4, Iss. 7, pp. 18-20.
RF Microwave Solution, access data 09.2024.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Аліна Шульга
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.