Дослідження генератора НВЧ з резонатором та лінією затримки на магнітостатичних хвилях
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2012.49.122-128Ключові слова:
генератори НВЧ, магнітостатичні хвилі, резонатори, лінії затримки, зворотній зв’язок з запізненнямсяАнотація
Досліджено модель побудованого по кільцевій схемі МСХ генератора з використанням в якості частотозадаючих елементів резонатора та лінії затримки на основі магнітостатичних хвиль в епітаксіальній феритовій плівці. Визначені особливості характеристик такого генератора обумовлені тим, що він є автогенератором із зворотнім зв’язком, що запізнюється. Застосована методика дослідження МСХ генератора відзначається тим, що чисельний аналіз моделі генератора відбиває реальні процеси встановлення коливань в МСХ генераторі. Це дає можливість дослідження як стаціонарних режимів так і режимів встановлення коливань.
Посилання
Кудінов Є.В. Математична модель лінії затримки на основі магнітостатичних хвиль // Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування. – 2010. – №43. – c. 11-22.
Кудінов Є.В. Плівкові дискові резонатори на основі магнітостатичних коливань для генераторів НВЧ // Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування. – 2011. - №44. – c. 89-95.
Балінський М.Г., Кудінов Є.В. Прямокутні плівкові резонатори на основі магнітостатичних хвиль для генераторів НВЧ // Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування. – 2011. - №46. – c. 124-132.
Горелик Г.С. К теории запаздывающей обратной связи. ЖТФ. – 1939. - №5, с. 853-856.
Панкратов В.С. Стационарные режимы автогенератора с запаздывающей обратной связью. Известия ВУЗов МВ и ССО СССР, сер. Радиотехника. – 1958. - №6, с.705-713.
Дихтяр В.Б. Анализ влияния формы частотной характеристики и усиления на тип колебаний, формируемых автогенераторами с запаздывающей обратной связью. Радиотехника и электроника. – 1977. - №5, с. 969-977.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
