Застосування мікрохвильової печі в радіології для готування проб на вимір активності випромінюючих нуклідів
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2008.37.70-73Ключові слова:
озолення харчових продуктів, вимір вмісту радіонуклідівАнотація
Розглядається можливість та ефективність застосування мікрохвильової печі для приготування проб на вимір активності випромінюючих нуклідів у харчових продуктах.
Посилання
Подготовка счетных образцов для измерений на спектрометре энергий бета- излучения серии СЕБ-ХХ / НПП “Атом Комплекс Прибор”. – К., 1999
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs137 і Sr90 у продуктах харчування та питній воді. Державні гігієнічні нормативи. Наказ МОЗ України від 03.05.2006 № 256, Зареєст. Мінюст України 17.07.2006 р.за № 845/12719
Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф-2). Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини України 03.11.98 №16
Методика измерения активности бета-излучающих радионуклидов в счетных образцах с использованием программного обеспечения ПРОГРЕСС/ВНИИФТРИ. М., 1996
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
