Надвисокочастотний пристрій знезараження рідких середовищ
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2010.42.78-86Ключові слова:
НВЧ електромагнітне поле, квадратний хвилевід, хрестоподібний хвилевід, магнетронАнотація
Запропоновано пристрої концентрації НВЧ електромагнітного поля шляхом переходу від квадратного до хрестоподібного хвилеводу та застосування двох поляризаційно розв’язаних магнетронів. Приведені результати випробування такого пристрою на двох середовищах: на воді і молоці. Доведена експериментально висока ефективність знезаражуючої дії НВЧ електромагнітного поля при умові дотримання необхідної концентрації потужності і часу витримки.
Посилання
Остапенко А.М., Абу-Тавахин. Методика расчёта режимов сверхвысокочастотной пастеризации плодово-ягодных соков и винодельческой продукции. Журнал: „Виноград и вино России.” №1 Москва, 1995 г.
Панасенок В.Н. Применение микроволнового нагрева для инактивации микроорганизмов. VI Всесоюзная научно-техническая конф. «Электрические методы обработки пищевых продуктов и сельско-хозяйственного сырья». Москва. Изд. МИПБ 1989 г.
Ю.К. Сидорук «Надвисокочастотний пристрій знезараження води, розрідженого мулу, пастеризації та стерилізації молока, напоїв та інших рідких середовищ”. Патент України №43920. Бюл. № 17, 2009.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
