Вимірювання побічних сигналів в мережі електроживлення

Автор(и)

  • Є.В. Кудінов Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”
  • Є.М. Кухоль Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

DOI:

https://doi.org/10.20535/RADAP.2010.40.65-69

Ключові слова:

мережа електроживлення, еквівалент мережі, вимірювання завад

Анотація

Розглядаються особливості побудови еквіваленту мережі для вимірювання протифазних і синфазних побічних високочастотних сигналів в проводах електроживлення засобів обчислювальної техніки.

Біографії авторів

Є.В. Кудінов, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Кудінов Є.В., к.т.н., с.н.с., доцент кафедри радіотехнічних пристроїв та систем

Є.М. Кухоль, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Кухоль Є.М., магістрант радіотехнічного факультету

Посилання

ГОСТ Р 51319-99 Совместимость технических средств электромагнитная. Приборы для измерения индустриальных радиопомех. Технические требования и методы испытаний. http://docs.cntd.ru/document/1200027336

Эквивалент сети Я6-127. http://www.spribor.ru/index.html

Пятачков А.Г. Каналы утечки информации по силовым сетям: расчет затухания сигналов. «Защита информации. Конфидент», №3, 2003, с.82-87.

Стеченко В.М, Найденко В.І., Прокофьев М.І., Курашкевич А.. Анализ защиты объектов ЭВТ от утечки по цепям питания и заземления //Правове, нормативне та мет-рологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. Випуск 1(14), 2007 – К.; С 160 – 165

##submission.downloads##

Як цитувати

Кудінов, Є. і Кухоль, Є. (2010) «Вимірювання побічних сигналів в мережі електроживлення», Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування, 0(40), с. 65-69. doi: 10.20535/RADAP.2010.40.65-69.

Номер

№ 40 (2010)

Розділ

Телекомунікації, радіолокація і навігація, радіоптика та електроакустика

Ліцензія

1.  Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.