Редукція моделі системотехнічного комплексу
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2011.46.105-110Ключові слова:
системотехнічний комплекс, редукція, інформаційна спроможністьАнотація
Для з’ясування основних закономірностей об’єднання частин в ціле та аналізу взаємодії цих складових в системотехнічному комплексі (СТК) запропоновано методику редукції моделі СТК. Встановлено константи швидкості зростання інформаційної спроможності та закономірність зміни інфрмаційної спроможності. Визначено обмеження на параметри моделі. Отримано залежності для частотно-квантової спроможності СТК та його систем. Розглянуто процедуру визначення кількості працюючих в СТК систем. Отримані результати описують перетворення випадкових межсистемних взаємодій в деякий регулярний процес.
Посилання
Вильсон А.Дж. Энтропийные методы моделирования сложных систем. – М. : Наука.–1978. – 248 с.
Николаев В.И., Брук В.М. Системотехника: методы и приложения. – М. : Машиностроение. – 1985. – 199 с.
Стромберг А.Г., Семченко Д.П. Физическая химия. – М. : Высшая школа. – 1988. – 496с.
Ацюковский В.А.Построение систем связей комплексов оборудования летательных аппаратов. – М. : Сов. радио. – 1974. – 160с.
Новицкий П.В. Основы информационной теории измерительных устройств. – М. : Энергия. – 1968. – 248с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.