Порівняльний аналіз методів сліпої ідентифікації систем та сигналів

Автор(и)

  • Г.Є. Опольська Хмельницький політехнічний коледж, м. Хмельницьк

DOI:

https://doi.org/10.20535/RADAP.2011.45.58-65

Ключові слова:

MIMO (SIMO) – система, сліпа ідентифікація, метод максимальної правдоподібності, метод взаємних співвідношень, метод канального підпростору

Анотація

В роботі наведений порівняльний аналіз методів сліпої ідентифікації MIMO (SIMO) – систем, яка є новою технологією цифрової обробки сигналів і використовується в умовах неповної визначеності параметрів об’єкту ідентифікації. Основним методом для вирішення даних задач є метод максимальної правдоподібності, метод взаємних співвідношень має найбільшу ефективність для невеликих вибірок відліків сигналу за умови великого співвідношення сигнал/шум, а метод канального підпростору для малих розмірностейвибірки дає результати, які практично співпадають із методом взаємних співвідношень.

Біографія автора

Г.Є. Опольська, Хмельницький політехнічний коледж, м. Хмельницьк

Опольська Г.Є., викладач

Посилання

Сизиков В. С. Устойчивые методы обработки результатов измерений. / В. С. Сизиков — СПб.: "СпецЛит", 1999;

Льюнг Л. Идентификация систем. Теория для пользователя. / Л. Льюнг М.: Наука, 1991. – 432 с.;

Ватульян А. О. Математические модели и обратные задачи. / А. О. Ватульян // Соровский образовательный журнал, 1998, № 11, С. 143 – 148;

Пьезорезонансные механотроны в измерениях параметров сердечно-сосудистой системы человека / Ф.Ф. Колпаков,С. К. Пидченко, А.А. Таранчук, А.Е. Опольская // Радіоелектронні та комп’ютерні системи. – Х. : ХАІ, 2009. - № 2 (36). – С. 60-70

Cichocki A. Adaptive blind signal and image processing / A. Cichocki, S. Amari - John Wiley & Sons Ltd., – 2002. – 587 с.;

Abed-Meriam K. Blind System Identification / K. Abed-Meriam, W. Hua, Y. Qiu. // IEEE Proceeding. – 1997. – vol. – 85, Р. 1308-1322;

Common P. Independent component analysis: a new concept? / P. Common // Signal Processing. – 1994. - vol. SP 36. - Р. 287-314;

Горячкин О.В. Слепое восстановление изображений радиолокационных станций с синтезированной апертурой / О.В. Горячкин // Компьютерная оптика. – 2003. - № 25. – С. 168-174;

Слепая обработка векторных сигналов в полиномиальной интерпретации / О. В. Горячкин // Управление и моделирование. – 2003. - С. 105-114;

Горячкин О.В. Многообразия постоянных парных корреляций и их применения в задаче слепой обработке широкополосных сигналов / О. В. Горячкин // Успехи современной радиоэлектроники. – 2003. - № 10. - С. 72-76;

Прокис Дж. Цифровая связь. Пер. с англ. / Дж. Прокис [под ред. Д.Д. Кловского]. – М.: Радио и связь, 2000. - 800 с.;

Gaubitch N. D. The Complex Multichannel LMS For Adaptive Blind System Identification / N. D. Gaubitch, P.A. Naylor // IWAENC - 2006 – Paris – Septmber 12 - 14.;

Гантмахер Ф.Р. Теория матриц. / Ф.Р. Гантмахер - М.: Наука, 1966. – 576 с.;

Guanghan Xu,. A Least-Squares Approach to Blind Channel Identification /

Xu Guanghan, Hui Liu, Lang Tong, Khailath Thomas // IEEE Transactions Of Signal Processing. - Vol. 43. - Р. 2982-2992.

##submission.downloads##

Як цитувати

Опольська, Г. (2011) «Порівняльний аналіз методів сліпої ідентифікації систем та сигналів», Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування, 0(45), с. 58-65. doi: 10.20535/RADAP.2011.45.58-65.

Номер

№ 45 (2011)

Розділ

Радіотехнічні кола та сигнали

Ліцензія

1.  Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.