Макроскопічний аналіз ергатичних систем
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2014.59.76-84Ключові слова:
ергатична система, макроскопічний аналіз, інформація, ймовірністьАнотація
На підставі макроскопічного підходу до розв’язання задачі аналізу ергатичної системи встановлено закономірності зміни кількості завдань, передбачених до виконання людиною-оператором і технічними засобами, та їх залежність від кількості доступної інформації. Запропонована модель, яка описує процес перерозподілу навантаження між людиною-оператором та технічними засобами. Враховано той факт, що в процесі функціонування ергатичної системи спостерігається постійне зменшення кількості невиконаних завдань, як людиною-оператором, так і технічними засобами. З’ясовано закономірності зміни ймовірнісних показників від кількості інформації, доступної людині-оператору. Встановлено залежність ймовірнісних показників від інформаційної спроможності людини-оператора. Розглянуто типову ситуацію, яка відповідає режиму припинення інформаційної підтримки ергатичної системи та додаткового навантаження людини-оператора.Посилання
Перелік посилань
Стенін О. А. Автоматизоване навчання операторів ергатичних систем / О. А. Стенін, О. І Михальов, К. Ю. Мелкумян. – К. : НТУУ «КПІ», 2013. – 180 с.
Ашеров А. Т. Ергономіка інформаційних технологій / А. Т. Ашеров, Г. І. Сажко. – Харків : УІПА, 2005. – 244 с. ISBN 966-8044-53-1.
Присняков В. Ф. Математическое моделирование переработки информации оператором человеко-машинных систем / В. Ф. Присняков, Л. М. Приснякова. – М. : Машиностроение, 1990. – 248 с. ISBN 5-217-01062-2.
Николаев В. И. Системотехника: методы и приложения / В. И. Николаев, В. М. Брук. – Л. : Машиностроение, 1985. – 199 с.
Згуровський М. З. Основи систематичного аналізу / М. З. Згуровський, Н. Д. Панкратова. – К. : Видавнича група BHV, 2007. – 544 с. ISBN 978-966-552-153-2.
Новицкий П. В. Основы информационной теории измерительных устройств / П. В. Новицкий. – М. : Энергия, 1968. – 248 с.
References
Stenin O. A., Mykhalov O. I. and Melkumian K. Iu. (2013) Avtomatyzovane navchannia operatoriv erhatychnykh system [Automated operator training ergodic systems]. Kyiv, NTUU «KPI», 180 p.
Asherov A. T. and Sazhko H. I. (2005) Erhonomika informatsiinykh tekhnolohii [Ergonomics Information Technology]. Kharkiv, UIPA Publ. 244 p. ISBN 966-8044-53-1.
Prisnyakov V. F. and Prisnyakova L. M. (1990) Matematicheskoe modelirovanie pererabotki informatsii operatorom cheloveko-mashinnykh sistem [Mathematical modeling of information processing operator man-machine systems]. Moskow, Mashinostroenie Publ., 248 p. ISBN 5-217-01062-2.
Nikolaev V. I. and Bruk V. M. (1985) Sistemotekhnika: metody i prilozheniya [Systems engineering: methods and applications]. Leningrad, Mashinostroenie Publ., 199 p.
Zhurovskyi M. Z. and Pankratova N. D. (2007) Osnovy systematychnoho analizu [Basis of a system analysis]. Kyiv, Vydavnycha hrupa BHV, 544 p. ISBN 978-966-552-153-2.
Novitskii P. V. (1968) Osnovy informatsionnoi teorii izmeritel'nykh ustroistv [Foundations of information theory of measurement devices]. Moskow, Energiya Publ., 248p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
