Мікросмужкові тривимірні ємнісні шлейфи
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2019.77.30-35Ключові слова:
фільтр нижніх частот, ємнісний шлейф, тривимірна модель, одновимірна модель, шлейфне Т-з’єднанняАнотація
Мікросмужкові фільтри широко застосовують в радіоелектронних системах. Фільтри нижніх частот конструюють на основі квазізосереджених індуктивностей та ємностей. Квазізосереджену ємність виконують як мікросмужкову секцію із широким сигнальним провідником або як розімкнутий шлейф, з’єднаний з основною лінією. Традиційні конструкції таких ємностей двовимірні (2D) у вигляді відрізків мікросмужкової лінії. Запропоновані авторами тривимірні (3D) квазізосереджені елементи мають в 1,5…4 рази більші значення реактивних параметрів. Розімкнутий 3D-шлейф являє собою глухий металізований отвір у діелектричній основі, з’єднаний з основною лінією. У статті розглянуто конструктивні відмінності 2D та 3D ємнісних шлейфів. 3D-шлейф як порівняти з 2D-шлейфом має суттєво кращі параметри: його хвильовий імпеданс менший в 1,4…3,5 рази, а ємність більша в 1,6…4,1 рази. Оскільки для фільтра необхідні задані значення ємності, площа 3D-шлейфа відповідно менша. 3D-моделюванням проаналізовано особливості залежностей електричних параметрів 3D-шлейфа від його конструктивних параметрів. Показано, що частота режекції шлейфа дорівнює частоті резонанса шлейфа з паразитною індуктивністю, зумовленою шлейфним Т-з’єднанням. У разі традиційних розмірів контакта шлейфа та основної лінії ця індуктивність від’ємна, що призводить до збільшення значення частоти режекції і, відповідно, погіршення крутості амплітудно-частотних характеристик шлейфа та фільтра. Для зменшення паразитної індуктивності запропоновано конструктивне рішення у вигляді контактного майданчика між лінією та шлейфом. Досліджено залежності цієї індуктивності від конструктивних параметрів шлейфа та майданчика. Оптимізація розмірів контактного майданчика дозволяє оптимізувати значення індуктивності з умови необхідної крутості амплітудно-частотної характеристики. Запропоновано одновимірну модель 3D-шлейфа, що характеризує його еквівалентними хвильовим імпедансом та відносною діелектричною проникністю. Ця модель може використовуватися як модель першого наближення під час проектування та дослідження мікросмужкових фільтрів на основі ємнісних 3D-шлейфів.
Посилання
Gupta K. and Sahayam N. (2018) A review on microstrip filters for the application in communication systems. IRJET, Vol. 5, No 12, pp. 709-717.
Edwards T.C. and Steer M.B. (2016) Foundations for Microstrip Circuit Design, Wiley. DOI: 10.1002/9781118936160
Jubril A. and Nyitamen D. S. (2018) 2GHz microstrip low pass filter design with open-circuited stub. IOSR-Journal of Electronics and Communication Engineering, Vol. 13, No 2, pp. 1-9. DOI: 10.9790/2834-1302020109
Nelin E.A., Zinher Y.L. and Popsui V.I. (2018) Low-Pass Filters Based on Crystal-Like Inhomogeneities. Radioelectronics and Communications Systems, Vol. 61, Iss. 5, pp. 214-221. DOI: 10.3103/s0735272718050059
Hong J.-S. (2011) Microstrip Filters for RF/Microwave Applications, Wiley. DOI:10.1002/9780470937297
Gard R., Bahl I. and Bozzi M. (2013) Microstrip Lines and Slotlines, Artech House, 590 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.