Вибір критерію підтримки резонансного режиму роботи п’єзоперетворювача
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2010.43.60-64Ключові слова:
ультразвук, п’єзоперетворювач, генератор, резонансний режимАнотація
Проведено аналіз можливих схем побудови ультразвукових генераторів із зворотним зв’язком, обґрунтовано вибір критерію підтримки резонансного режиму роботи ультразвукового перетворювачаПосилання
Попилов Л.Я. Справочник по электрическим и ультразвуковым методам обработки материалов. Л., «Машиностроение», 1971 г., 544 с.
Розенберг Л.Д. Физические основы ультразвуковой технологии. М., «Наука», 1970. 688 с.
Холпов Ю.В. Ультразвуковая сварка пластмасс и металлов.- Л.: Машиностроение. Ленинград. отд-ние, 1988. – 224 с.
Донской А.В. и др. Ультразвуковые электротехнологические установки / А.В. Донской, О.К. Келлер, Г.С. Кратыш / Л.: Энергоиздат. Ленинград. отд-ние, 1982, 208с.
А.Ф. Луговской, А.В. Мовчанюк, В.И. Чорный, М.Ф. Омелич, И.Н.. Берник Повышение эффективности ультразвуковой кавитационной очистки в ваннах малого объема // Промислова гідравліка і пневматика. – 2007. – № 15. – с. 40 – 43.
Ультразвук. Маленькая энциклопедия / Глав. ред. И. П. Голямина. - М.: Советская энциклопедия, 1979. – 400 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.