Природа електромагнітних хвиль
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2010.43.120-145Ключові слова:
Природа електромагнітних хвиль, диполь Герца, теорія МаксвелаАнотація
Матеріал присвячений дослідженню і з’ясуванню природи електромагнітних хвиль, уточнення основних понятьелектродинаміки на прикладі хвиль, випромінюваних електричним диполем Герца, доведення того, що теорія Максвела ще до кінця не вивчена. Наведені результати є підставою ввести новий принцип: електромагнітне поле прагне зайняти максимально можливу область простору. Принцип постійності швидкості електромагнітної хвилі,введений А. Ейнштейном, не вірний.Посилання
2. Ейнштейн А. Собрание научных трудов. Т. 1, М.: Наука, 1965, с. 7, т. 2, М.:Наука, 1966, т. 3, М.: Наука, 1966, с. 7, т. 4, М.: Наука, 1966, с. 7.
3. Авраменко Р. Ф., Николаева В. И. Будущее открывается квантовым ключом. Сб.статей акад. Р. Ф. Авраменко. Будущее открывается квантовым ключом. М.: Химия,2000. С. 17 – 24.
4. Харченко К. П., Сухарев В. Н. «Электромагнитная волна», лучистая энергия –поток реальных фотонов. М.: КомКнига, 2005. – 128 с.
5. Клайн М. Математика: поиск истины. М.: Мир, 1988.
6. Физический энциклопедический словарь/ Гл. ред.: Б. А. Введенский, Б. М. Вул. -Т. 1. - 1960. - 664с.; Т. 2. - 1962. - 608с.; Т. 3. – 1963. – 624с.; Т. 4. – 1965. – 592с.
7. Мандельштам Л. И. Лекции по оптике, теории относительности и квантовой ме-ханике. М.: Наука, 1972. – 439 с.
8. Мандельштам Л. И. Лекции по теории колебаний. М.: Наука, 1972. – 470 с.
9. Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Теоретическая физика. Учеб. пособ.: Для вузов. В
10 т. Т. VIII. Электродинамика сплошных сред . – 4-е изд., стереот. – М.:ФИЗМАТЛИТ, 2001. – 656 с.
10. Семенов А. А. Теория электромагнитных волн. М.: Изд-во Моск. Ун-та.1968. 319 с.
11. Каценеленбаум Б. З. Высокочастотная электродинамика. М.: Наука, 1966, 240с.
12. Вайнштейн Л. А., Солнцев В. А. Лекции по сверхвысокочастотной электронике. М.: «Сов. Радио», 1973, 400 с.
13. Силин Р. А. Периодические волноводы. М.: ВАЗИС, 2002. – 438 с.
14. Найденко В. И., Дубровка Ф. Ф. Аксиально-симметричные периодические структуры и резонаторы. К.: Вища шк. – 1985. – 224 с.
15. Линейные ускорители ионов. Т. 1, 2.
16. Дж. А. Стрэттон Теория электромагнетизма. – М.: Гостехиздат. 1948.
17. Hertz H. Gesammelte Werke/ Bd. 1, 2. Leipzig. 1895.
18. Balanis C.A. Advanced Engineering Electromagnetic. 1989. by John Wiley & Sons
Inc.
19. Петров Б. М. Электродинамика и распространение радиоволн: Учебник для вузов. – 2-е изд., испр. – М.: Горячая линия–Телеком, 2003.– 558 с.
20. Федоров Н. Н. Основы электродинамики. Учеб. пособие для вузов. – М.:«Высш. школа», 1980. – 399 с.
21. S. Laybros and P. F. Combes, “On Radiating Zone Boundaries of Short, λ/2 and λ Dipoles”, IEEE Antennas and Propagation Magazine, 45, 5, October 2004, pp. 53 – 64.
22. А. М. Кугушев, Н. С. Голубева, В. Н. Митрохин Основы радиоэлектроники.Электродинамика и распространение радиоволн. Учеб. пособие для вузов.–М.: Изд-воМВТУ им. Н. Э. Баумана, 2001.–368 с.
23. Батыгин В. В., Топтыгин И. Н. Сборник задач поэлектродинамике. – М.:Наука, 1970.
24. Найденко В. І., Пільтяй С. І. Еволюція радіоімпульсів, випромінених диполем Герця, при поширенні у вакуумі. Наукові вісті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». № 1 (63), 2009, с. 13 – 19.
25. Морс Ф. М., Фешбах Г. Методы теоретической физики. Т.1. М.: ИЛ. – 1958, 930с, Т.2. М.: ИЛ. – 1960, 886 с.
26. Курант Р. Уравнения с частными производными. М.: Мир. 1964.– 830 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
