Чисельне перетворення Гілберта для кристалоподібних структур

Автор(и)

  • Є.А. Нелін Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” http://orcid.org/0000-0002-8208-9664
  • В.О. Імамов Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

DOI:

https://doi.org/10.20535/RADAP.2010.41.80-82

Ключові слова:

перетворення Гілберта, кристалоподібна структура

Анотація

Розглянуто особливості чисельного перетворення Гільберта для характеристик кристалоподібних структур. Запропоновано відповідний алгоритм.

Біографії авторів

Є.А. Нелін, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Нелін Є.А., д.т.н., проф. кафедри конструювання та виробництва радіоапаратури

В.О. Імамов, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Імамов В.О., студент радіотехнічного факультету

Посилання

Гиллемин Э. А. Синтез пассивных цепей. — М.: Связь. — 1970. — 720 с.

Литвиненко О. Н. Основы радиооптики. — К.: Техніка. — 1974. — 208 с.

Erro M., Arnedo I., Laso M. et al. Phase reconstruction in photonic crystals from Sparameter magnitude in microstrip technology // Opt Quant Electron. 2007. V. 39. N 46.

##submission.downloads##

Як цитувати

Нелін, Є. і Імамов, В. (2010) «Чисельне перетворення Гілберта для кристалоподібних структур», Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування, 0(41), с. 80-82. doi: 10.20535/RADAP.2010.41.80-82.

Номер

№ 41 (2010)

Розділ

Електродинаміка, пристрої НВЧ діапазону та антенна техніка

Ліцензія

1.  Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають