Процедура когерентно-некогерентної демодуляції взаємнозаважаючих цифрових сигналів з двійковою частотною модуляцією

Автор(и)

  • В.Ф. Єрохін Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” https://orcid.org/0000-0001-7194-8577
  • Є.В. Пелешок Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” https://orcid.org/0000-0003-0033-1160

DOI:

https://doi.org/10.20535/RADAP.2013.53.23-31

Ключові слова:

радіозв’язок, когерентно-некогерентна демодуляція, потенційна завадозахищеність, двійкова частотна модуляція

Анотація

В статті представлений синтез компенсаційної процедури когерентно-некогерентної демодуляції взаємозаважаючих цифрових сигналів з двійковою частотною модуляцією (ЧМ-2). Показано, що за умови квазікогерентного прийому подібної ЧМ-2 завади та суттєвого перевищення її середньої потужності над потужністю корисного ЧМ-2 сигналу, завадозахищеність прийому останнього наближається до завадозахищеності прийому в каналі без завади з адитивним білим гаусівським шумом.

Біографії авторів

В.Ф. Єрохін, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Єрохін В.Ф., д.т.н. професор інституту спеціального зв’язку та захисту інформації

Є.В. Пелешок, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Пелешок Є.В., аспірант інституту спеціального зв’язку та захисту інформації

Посилання

Література:

Бобровский В. И. Многопользовательское детектирование / В. И. Бобровский. — Ульяновск. : Вектор — С, 2007. — 348 с.

Єрохін В. Ф. Алгоритм демодуляції, що забезпечує повторне використання частот цифрового радіомовлення / В. Ф. Єрохін, І. М. Крутофіст // Захист інформації. — 2005. — № 25. — С. 42—47.

Бураченко Д. Л. Потенциальная помехоустойчивость разделения цифровых сиг-налов. Методика, программы, результаты расчетов / Д. Л. Бураченко, В. Ф. Ерохин, В. О. Рашич — Л., 1987. — 122 с. — Деп. в ЦСИФ МО 04.03.87, № В-523.

Ерохин В. Ф. Демодуляция конфликтующих цифровых сигналов / В. Ф. Еро-хин. — К. : КВИУС — ИК им. В. М. Глушкова АН Украины, 1993. — 132 с.

Прудников А. П. Интегралы и ряды: Элементарные функции / А. П. Прудников, Ю. А. Брычков, О. И. Маричев. — М. : Наука, 1981. — 797 с.

References:

Bobrovskyi V. I. Mnohopolzovatelskoie detektirovanie. Ulianovsk, Vector – S, 2007, 348 p.

Yerokhin V. F., Krutofist I. M. Alhorytm demoduliatsuyi shcho zabezpechyie povtorne vykorystannia chastot radiomovlennia. Zakhyst informatsyi, 2005. No. 25, pp. 42–47.

Burachenko D. L., Yerokhin V. F., Rashych V. O. Potentsyalnaia pomek-houstoychivost razdelenyia tsyfrovykh sihnalov. Metodika, prohramy, rezultaty raschetov. L., 1987, 122 p. Dep. TSSIF MO 04.03.87 # V-523.

Yerokhin V. F. Demoduliatsyia konfliktuiushchikh tsyfrovykh sihnalov. K. : KVIUS –IK. im. V. M. Hlushkova AN Ukrainy, 1993, 132 p.

Prudnikov A. P., Brychkov Yu. A., Marychev O. A. Intehraly i riady: Elementarnyie funktsyi. M. : Nauka, 1981, 797 p.

##submission.downloads##

Як цитувати

Єрохін, В. і Пелешок, Є. (2013) «Процедура когерентно-некогерентної демодуляції взаємнозаважаючих цифрових сигналів з двійковою частотною модуляцією», Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування, 0(53), с. 23-31. doi: 10.20535/RADAP.2013.53.23-31.

Номер

№ 53 (2013)

Розділ

Радіотехнічні кола та сигнали

Ліцензія

1.  Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.