Методика розрахунку теплового режиму охолоджувача процесора ПЕОМ
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2011.44.110-121Ключові слова:
радіоелектронні засоби, складні структурні об’єкти, математичні моделі, скінченні інтегральні перетворення, ймовірнісні функціїАнотація
Запропонована математична модель процесу тепловідводу для охолоджувача процесора ПЕОМ, яка являє собою систему двох диференціальних рівнянь. Наведена узагальнена теплова схема охолоджувача. Аналітичне розв’язання рівнянь проведено послідовно методами скінченних інтегральних перетворень та перетворення Лапласа. Теплові процеси розглянуті як стохастичні явища, тому кінцеві формули для розрахунків температур подані як функції з імовірнісними показниками. Визначено, що для розрахунків температур потрібні сучасні математичні пакети чи спеціально створені програмні модулі.Посилання
Лыков А.В. Тепломассообмен / Справочник. 2-e изд., перераб. и доп. – М. : Энергия, 1978. – 480 с.
Беляев Н.М., Рядно А.А. Методы теории теплопроводности / Учеб. пособие для вузов. В 2-х частях. – М. : Высш. школа, 1982. – 327 с.
Вентцель Е.С. Теория вероятностей / 8-е изд. – М. : Высш. шк., 2002 – 576 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
