Двоступенева адаптивна компенсація активних шумових завад з ортогоналізацією сигналів частини компенсаційних каналів
DOI:
https://doi.org/10.20535/RADAP.2016.64.61-74Ключові слова:
автокомпенсатор завад, цифрові антенні решітки, метод найменших квадратів, теорема FWL, LS- алгоритм, RLS-алгоритмАнотація
З використанням теореми розбиття регресорів на два блоки за критерієм найменших квадратів синтезовані двоступеневі цифрові автокомпенсатори активних шумових завад, у яких у першый ступені виконується компенсація завад в основному каналі з використанням сигналів компенсаційних каналів одного з блоків і ортогоналізації регресорів іншого блоку. У другій ступені виконується компенсація залишків завад з використанням отриманих ортогоналізованих регресорів. Автокомпенсатори забезпечують паралельні обчислення, що реалізують LS- і RLS-алгоритми. Аналіз ефективності рекурентного двоступеневого цифрового автокомпенсатора на основі RLS-алгоритму з одночасним функціонуванням ступней виконаний за допомогою статистичного моделювання при різній обумовленості кореляційної матриці завад і різній кількості джерел завад. Отриманий компенсатор забезпечує можливість підключення/відключення блоку компенсаційних каналів і відповідних обчислювальних модулів ступеней адекватно завадовій ситуації.Посилання
Список источников
Леховицкий Д. И. Адаптивные решетчатые фильтры. Часть 1. Теория решетчатых структур / Д. И. Леховицкий, Д. С. Рачков, А. В. Семеняка, В. П. Рябуха, Д. В. Атаманский // Прикладная радиоэлектроника. – 2011. – Том 10, № 4. - с. 381-404.
Ратынский М. В. Адаптация и сверхразрешение в антенных решетках / М. В. Ратынский. – М. : Радио и связь, 2003. – 200 с.
Джиган В. И. Адаптивная фильтрация сигналов: теория и алгоритмы. – М. : Техносфера, 2013. – 528 с.
Коуэн К. Ф. Н. Адаптивные фильтры / Под ред. К. Ф. Н. Коуэна ; П. М. Гранта. – М. : Мир, 1988. – 392 с.
Monzingo R. A. Introduction to adaptive arrays : 2nd ed. / R. A. Monzingo, R. L. Haupt, T. W. Miller. – Scitech publishing, 2011. – 510 p.
Себер Дж. Линейный регрессионный анализ / Дж. Себер ; пер. с англ. В. П. Носко ; под ред. М. Б. Малютова. – М. : Мир, 1980. – 456 с.
Haykin S. Adaptive Filter Theory : International Edition, 5/E / S. Haykin., 2013. – 912 р.
References
Lekhovitskii D. I., Rachkov D. S., Semenyaka A. V., Ryabukha V. P. and Atamanskii D. V. (2011) Adaptivnye reshetchatye fil'try. Chast' 1. Teoriya reshetchatykh struktur [The adaptive lattice filters. Part 1. Theory of lattice structures]. Prikladnaya radioelektronika, Vol 10, No 4, pp. 381-404.
Ratynskii M.V. (2003) Adaptatsiya i sverkhrazreshenie v antennykh reshetkakh [Adaptation and superresolution in antenna arrays]. Moskow, Radio i svyaz', 200 p.
Dzhigan V. I. (2013) Adaptivnaya fil'tratsiya signalov: teoriya i algoritmy [Adaptive Signal Filtering: Theory and Algorithms]. Moskow, Tekhnosfera, 528 p.
Cowan C. F. N. and Grant P. M. eds. (1988) Adaptive filters. Engewood Cliffs NJ: Prentice-Hall.
Monzingo R. A., Haupt R. L. and Miller T. W. (2011) Introduction to adaptive arrays. 2nd ed., Scitech publishing, inc., 510 p. doi: 10.1049/sbew046e
Seber G. A. and Lee A. J. (2003) Linear regression analysis. Vol. 936, John Wiley & Sons, 582 p.
Haykin S. O. (2013) Adaptive Filter Theory : International Edition, 5/E, Pearson, 912 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
