Схема заміщення геофона для задач моделювання в SPICE пакетах

Автор(и)

  • І.О. Сушко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" http://orcid.org/0000-0002-3018-2875
  • Є.В. Вістизенко Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” 1569-v
  • А.В. Мовчанюк Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" https://orcid.org/0000-0003-2901-0424
  • Р. В. Антипенко Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” https://orcid.org/0000-0002-8931-1977
  • А. В. Серга Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

DOI:

https://doi.org/10.20535/RADAP.2019.77.53-59

Ключові слова:

геофон, сейсмічні сигнали, еквівалентна схема, моделювання в SPICE пакетах

Анотація

Вступ. У сучасній техніці при реєстрації сейсмічних сигналів у якості давача найбільше поширення отримали індуктивні сейсмоприймачі (геофони). При розробці апаратури прийому сейсмічних сигналів найбільшу увагу приділяють вхідним підсилювачам, до яких безпосередньо підключається геофон. Так як, в залежності від типу сейсмічного дослідження необхідно виділяти певні діапазони вхідних частот до геофонів додаються ланки фільтрації і корекції форми АЧХ та ФЧХ геофону. Тому робота геофону повинна розглядатися в комплексі з вхідними каскадами приймача сейсмічних хвиль.
Основна частина. Було проаналізовано основні параметри геофонів, що наводяться у документації на виріб, виділенні основні параметри, за якими буде оцінюватися адекватність створеної моделі. Аналіз проводився на прикладі моделі GS-ONE виробництва компанії Geospace (USA). Розглянуто будовугеофона та принцип електромеханічних аналогій для створення схеми заміщення. Приведена схема заміщення з урахуванням паразитних параметрів та методика вимірювання і розрахунку елементів схеми. Розглянуто вплив шунтуючого опору, підключеного до вихідних клем геофона, на роботу геофона. Проведено розрахунок елементів схеми по наведеній методиці на прикладі геофона GS-ONE, представлено графіки АЧХ та ФЧХ, отриманні в результаті моделювання у пакеті NI Multisim. Оцінено результати моделювання за їх відповідністю до аналогічних, наведених у документації на геофон.
Висновки. У даній моделі підвищена точність у порівнянні з відомими моделями[1,2] завдяки врахуванню наявності вихідної ланки геофона увигляді котушки індуктивності та її паразитних параметрів. Розроблена методика може застосовуватися для розрахунку параметрів схеми заміщення геофона та використання в пакетах моделювання електронних схем. Модель не враховує абсолютно усіх процесів, що проходять у геофоні, що призводить до відхилення в показниках амплітуди у АЧХ перетворювача до 8% а відхилення ФЧХ до 2х градусів. Проте подальше доповнення моделі ускладнить її використання в інженерній практиці і з цієї точки зору не є доцільним.

Біографії авторів

  • І.О. Сушко, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

    Сушко І.О., к.т.н., доцент кафедри радіоприймання та оброблення сигналів

  • Є.В. Вістизенко, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

    Вістизенко Є.В., магістрант радіотехнічного факультету

  • А.В. Мовчанюк, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

    Мовчанюк А.В., к.т.н., доц. кафедри радіоприймання та оброблення сигналів

  • Р. В. Антипенко, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

    Антипенко Р. В., к.т.н., доцент кафедри радіоприймання та оброблення сигналів

  • А. В. Серга, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

    Серга А. В., магістрант радіотехнічного факультету

Завантаження

Опубліковано

2019-06-30

Номер

Розділ

Телекомунікації, радіолокація і навігація, радіоптика та електроакустика

Як цитувати

“Схема заміщення геофона для задач моделювання в SPICE пакетах” (2019) Вісник НТУУ "КПІ". Серія Радіотехніка, Радіоапаратобудування, (77), pp. 53–59. doi:10.20535/RADAP.2019.77.53-59.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>